Kopfschuss - Genetikk

Scheiße, ich muss raus, bevor mein Kopf platzt

Die Schreie meiner Mutter gehen unter die Haut wie Shotguns

Die Ehe ist im Arsch und ich bin sowas wie ihr Schrottplatz

Es fühlt sich an, als ob der Teufel in meinem Kopf tanzt

Und ich weiß nicht, wie lang ich noch kann

Ohne zu schlafen, weil sie seit Tagen streiten

Nein sogar wochenlang, es kotzt mich an, ich box gegen die Wand

Ich weiß nicht ob und wann ich’s stoppen kann

Dran denken macht’s schlimmer als wär man Pockenkrank

Ich will fliehen, doch meine Angst findet mich überall

Ein Moment der Schwäche und ich weiß sie wird mich überfalln

In meinem Kopf herrscht Chaos, ich kann nicht mehr klar denken

Ich brauch nen Schuss Adrenalin, das wird mich ablenken

Ich lauf die Straße runter, an der Ecke 3 Jungs

Sie suchen Streit und ich geb ihn' ein' Grund

«Alles klar, ihr Fotzen?», und danach geht alles sehr schnell

Der erste Haken in den Magen geht aufs Zwerchfell

Schneller als der Schmerz, kommt nur der zweite Schlag

Direkt aufs Kinn, Eisenhart, dann geben meine Beine nach

Und ich lieg' am Boden und krieg Tritte in die Rippen vom Dritten

Bis sie sich ne Kippe an machen und lachend verpissen

Aufstehen is nicht drin, also bleib ich wo ich bin

Mir tropft der Regen aufs Gesicht und daneben weht der Wind

Ich spuck Blut, mir gehts beschissen, aber auch gut

Weil mir klar ist, das hier war der Höhepunkt meines Tages

Ich komm nicht klar, das ist alles nicht mehr normal

Ich geb mir die Kugel, weil ich das alles nicht mehr ertrag

Ganz egal man, für wen soll ich noch stark sein?

Für gar kein'

«Fickt euch!»

lautet die Inschrift auf meinem Grabstein

Kennst du das, wenn du glaubst, du wärst besser nicht gebor’n?

Kalte Augen, das Leben hat meinen Blick gefror’n

Jack Frost, ich trag' den Winter in der Brust drin

Mir fehlt die Kraft zum vor den Bus springen

Scheiß auf alles?

Ich scheiß sogar auf «Scheiß auf alles»

Mann, ihr braucht mir nicht erzählen was so krass ist

Ich hab mehr geseh’n als für zwei Augen gut ist

Das Leben ist 'ne Wunde, an der du langsam verblutest

Die Nacht ist klar und am Himmel funkeln Diamanten

Wo sind die Engel hin, die über mich die Flügel spannten?

Ich hab son Ziehen in der Brust, mir fällt das Atmen schwer

Und aus dem Schoß meiner Augen rinnt ein schwarzes Meer

Über die Wangen, sie sind wie kleine Perlen, die nach Salz schmecken

Und der Teufel bastelt daraus Halsketten

Aber ich hol sie mir zurück und zwar bald

Stück für Stück und dann häng ich deine Hörner um mein Hals

Jetzt wo die Kugel in der Kammer liegt

Fehlt nicht mehr viel und was von mir bleibt ist Fantasie

Zur Sicherheit füllte ich das ganze Magazin

9 Millimeter trennen mich jetzt noch vom Paradies

Ob ich Angst hab?

Nicht so viel, wie vor dem Weiterleben

Luzifer wartet, aber ich schenke ihm keine Träne

Beiße auf den Lauf, jetzt fehlt nur noch, dass es Klick macht

Irgendwelche letzten Worte?

«Was guckt ihr so, ihr Wichser!?»

Ich komm nicht klar, das ist alles nicht mehr normal

Ich geb mir die Kugel, weil ich das alles nicht mehr ertrag

Ganz egal man, für wen soll ich noch stark sein?

Für gar kein'

«Fickt euch!»

lautet die Inschrift auf meinem Grabstein

Чорт, я повинен вийти, поки моя голова не вибухнула

Мамині крики влазять мені під шкіру, як рушниці

Шлюб нудно, а я як їхнє сміттєзвалище

Таке відчуття, ніби диявол танцює в моїй голові

І я не знаю, скільки ще я можу

Без сну, бо цілими днями б’ються

Ні навіть тижнями, мене це дратує, я б’юся об стіну

Я не знаю, чи зможу я це зупинити і коли

Думка про це робить це гірше, ніж віспа

Я хочу втекти, але мій страх знаходить мене всюди

Мить слабкості, і я знаю, що вона прийде на мене

У моїй голові панує хаос, я вже не можу ясно мислити

Мені потрібна порція адреналіну, це мене відверне

Я йду по вулиці, 3 хлопця на розі

Вони шукають бійки, і я дам причину

«З вами все добре, піхви?», а після цього все йде дуже швидко

Перший гачок в шлунку йде до діафрагми

Швидше за біль настає лише другий удар

Прямо до підборіддя, Айзенгарте, потім мої ноги відходять

І я на землі отримую удари по ребрах від третьої особи

Поки вони не запалять педик і не розсміються

Неможливо встати, тому я залишаюся там, де є

Дощ капає мені на обличчя, а вітер віє поруч

Я плюю кров'ю, я лайний, але теж добре

Тому що я знаю, що це був найвищий момент мого дня

Я не можу цього зрозуміти, це вже не нормально

Я дам собі кулю, тому що я більше не можу все це терпіти

Неважливо, для кого я маю бути ще сильним?

за жодного

«До біса ви всі!»

це напис на моєму надгробку

Чи знаєте ви те відчуття, коли ви думаєте, що не повинні були народитися?

Холодні очі, життя заморозило мій погляд

Джек Фрост, я ношу зиму в грудях

Я не маю сил стрибнути перед автобусом

нахуй все?

Мені навіть насрать на "хрена все"

Чоловіче, ти не повинен казати мені, що таке кричуще

Я бачив більше, ніж добре для двох очей

Життя – це рана, яка повільно стікає кров’ю

Ніч ясна і на небі виблискують діаманти

Куди поділися ангели, що простягли наді мною крила?

Мене стискає в грудях, мені важко дихати

І з-під очей моїх біжить чорне море

Щодо щік, то вони схожі на маленькі перлинки, які на смак нагадують сіль

І диявол робить з нього намиста

Але я поверну її, і незабаром

Потроху, а потім я повіслю твої роги собі на шию

Тепер, коли куля в патроннику

Багато чого не вистачає, і те, що залишилося від мене, — це фантазія

Щоб бути в безпеці, я заповнив весь журнал

9 міліметрів відділяє мене від раю

Я боюся?

Не так багато, як раніше

Люцифер чекає, але я не дам йому сльози

Надкусіть ствол, зараз не вистачає лише клацання

Останні слова?

«Що ти дивишся, дурниці!?»

Я не можу цього зрозуміти, це вже не нормально

Я дам собі кулю, тому що я більше не можу все це терпіти

Неважливо, для кого я маю бути ще сильним?

за жодного

«До біса ви всі!»

це напис на моєму надгробку