Mad Man Moon - Genesis, Phil Collins, Tony Banks

Was it summer when the river ran dry

Or was it just another dam

When the evil of a snowflake in June

Could still be a source of relief

O how I love you, I once cried long ago

But I was the one who decided to go

To search beyond the final crest

Though I’d heard it said just birds could dwell so high

So I pretended to have wings for my arms

And took off in the air

I flew to places which the clouds never see

Too close to the deserts of sand

Where a thousand mirages, the shepherds of lies

Forced me to land and take a disguise

I would welcome a horses kick to send me back

If I could find a horse not made of sand

If this deserts all there’ll ever be

Then tell me what becomes of me

A fall of rain

That must have been another of your dreams

A dream of mad man moon

Hey man

I’m the sand man

And boy have I news for you;

They’re gonna throw you in jail

And you know they can’t fail

Cos sand is thicker than blood

But a prison in sand

Is a haven in hell

For a jail can give you a goal

goal can find you a role

On a muddy pitch in Newcastle

Where it rains so much

You can’t wait for a touch

Of sun and sand, sun and sand…

Within the valley of shadow-less death

They pray for thunderclouds and rain

But to the multitude who stand in the rain

Heaven is where the sun shines

The grass will be greener till the stems turn to brown

And thoughts will fly higher till the earth brings them down

Forever caught in desert lands

One has to learn to disbelieve the sea

If this deserts all there’ll ever be

Then tell me what becomes of me

A fall of rain?

That must have been another of your dreams

A dream of mad man moon

Чи було літо, коли річка пересохла

Або це була ще одна дамба

Коли зла сніжинка в червні

Все ще може стати джерелом полегшення

О, як я люблю тебе, я колись давно плакала

Але я був тим, хто вирішив поїхати

Щоб шукати за межами останнього герба

Хоча я чув, що просто птахи можуть жити так високо

Тому я прикидався, що маю крила для рук

І злетів у повітря

Я летів у місця, яких ніколи не бачать хмари

Занадто близько до пісочних пустель

Де тисяча міражів, пастирів брехні

Змусив мене приземлитися й замаскуватися

Я б хотів, щоб коні відштовхнули мене назад

Якби я міг знайти коня не з піску

Якщо це пустеля, усе, що коли-небудь буде

Тоді скажи мені, що зі мною станеться

Дощ

Мабуть, це була ще одна ваша мрія

Сон божевільного місяця

Гей, хлопець

Я піщана людина

І маю для тебе новину.

Вони кинуть вас у в’язницю

І ви знаєте, що вони не можуть підвести

Тому що пісок густіший за кров

Але в’язниця на піску

Це притулок у пеклі

Бо в’язниця може дати ціль

ціль може знайти вам роль

На брудному полі в Ньюкаслі

Де йде стільки дощів

Ви не можете дочекатися дотику

З сонця і піску, сонця і піску…

У долині смерті без тіні

Вони моляться про грозові хмари та дощ

Але для множини, що стоїть під дощем

Небо де сонце світить

Трава буде зеленішою, поки стебла не стануть коричневими

І думки будуть літати вище, поки земля їх не зведе

Назавжди опинився в пустельних краях

Треба навчитися не вірити морю

Якщо це пустеля, усе, що коли-небудь буде

Тоді скажи мені, що зі мною станеться

Дощ?

Мабуть, це була ще одна ваша мрія

Сон божевільного місяця