Infinity & Gloom - Gatherers

Uprooted all the flowers, we burned the clothes we couldn’t take

We threw our bodies to the rocks below and prayed to God

But God looked the other way

There’s a pill at the bottom that we swallow every day

And our love is an orphanage where the children have no names

As I pulled you out from the water, reborn in the mud

I died in the bloom of nothing sacred

I opened my arms and painted you and me as crooked shapes

The final touch;

I ate my heart out 'til my stomach ached

Perched on the tip of your tongue yet still I want the taste when you say

«Oh, inevitable doom!»

Such beautiful gloom

My infinite you

Our infinite blue

Вирвали всі квіти, ми спалили одяг, який не могли взяти

Ми кидали свої тіла на скелі внизу й молилися Богу

Але Бог подивився в інший бік

На дні є таблетка, яку ми ковтаємо щодня

А наша любов — це дитячий будинок, де діти не мають імен

Як я витягнув тебе з води, відродився в багнюці

Я помер у цвіті нічого святого

Я розкрив руки й намалював вас і себе як викривлені фігури

Останній штрих;

Я з’їв своє серце, поки не заболів живіт

Сидячи на кінчику твого язика, але все одно хотів відчувати смак, коли ти говориш

«О, неминуча загибель!»

Така гарна морока

Мій безмежний ти

Наш нескінченний блакитний