The Bush Girl - Gary Shearston

So you rode from the range where your brothers select

Through the ghostly, grey bush in the dawn

You rode slowly at first, lest her heart should suspect

That you were so glad to be gone;

You had scarcely the courage to glance back at her

By the homestead receding from view

And you breathed with relief as you rounded the spur

For the world was a wide world to you…

Grey eyes that grow sadder than sunset or rain

Fond heart that is ever more true…

Firm faith that grows firmer for watching in vain

She’ll wait by the slip rails for you

Ah!

the world is a new and a wide one to you

But the world to your sweetheart is shut;

For a change never comes to the lonely bush homes

From the stockyard, the bush, and the hut;

And the only relief from the dullness she feels

When ridges grow softened and dim;

And away in the dusk to the slip rails she steals

To dream of past meetings «with him»

Grey eyes that grow sadder than sunset or rain

Fond heart that is ever more true…

Firm faith that grows firmer for watching in vain

She’ll wait by the slip rails for you

Do you think, where, in place of bare fences, dry creeks

Clear streams and green hedges are seen

Where the girls have the lily and rose in their cheeks

And the grass in midsummer is green

Do you think, now and then, now or then in the whirl

Of the city, while London is new

Of that hut in the bush and the freckled faced girl

Who is eating her heart out for you?

Grey eyes that grow sadder than sunset or rain

Bruised heart that is ever more true…

Fond faith that is firmer for trusting in vain

She waits by the slip rails for you

Отже, ви їздили з діапазону, який вибрали ваші брати

Крізь примарний, сірий кущ на світанку

Спочатку ви їхали повільно, щоб її серце не запідозрило

Те, що ти був такий радий, що поїхав ;

У вас ледь вистачило сміливості озирнутися на неї

Біля садиби, що ховається від очей

І ви зітхнули з полегшенням, коли обігнули шпору

Бо світ для вас був світом широким…

Сірі очі, які стають сумнішими за захід сонця чи дощ

Ласкаве серце, яке стає ще правдивішим...

Тверда віра, яка стає міцнішою від марного споглядання

Вона чекатиме на вас біля трамваїв

Ах!

світ для вас новий і широкий

Але світ для вашої коханої закритий;

Зміни ніколи не приходять у самотні оселі

З подвір'я, куща і хати;

І єдине полегшення від тупості вона відчуває

Коли хребти розм'якшуються і тьмяніють;

І геть у сутінках до рейок, які вона краде

Бачити уві сні минулі зустрічі «з ним»

Сірі очі, які стають сумнішими за захід сонця чи дощ

Ласкаве серце, яке стає ще правдивішим...

Тверда віра, яка стає міцнішою від марного споглядання

Вона чекатиме на вас біля трамваїв

Думаєш, де, на місці голих парканів, сухі струмки

Видно прозорі струмки та зелені живоплоти

Де дівчата мають лілію та троянду на щоках

І трава влітку зелена

Думаєте, час від часу, зараз чи тоді у вирі

Міста, а Лондон новий

Про цю хатинку в кущах і веснянкувату дівчину

Хто їсть своє серце заради вас?

Сірі очі, які стають сумнішими за захід сонця чи дощ

Розбите серце, яке стає все правдивішим...

Люба віра, міцніша, щоб довіряти марно

Вона чекає на вас біля трамваїв