Жемчужина Визмории - Гарри Топор

Припев:

Плачь водопадами,

Наполни Визморию морями.

Пролетаем над периметром вимани.

Небо яркое, как солярий,

До свидания унылые земляне.

Моя капсула, как солярис.

Звезды жирные, как солями.

Эмоции летят цунами.

До свидания, унылые.

Это плачь водопадами,

Наполни Визморию морями.

Пролетаем над периметром вимани.

Небо яркое, как солярий,

До свидания унылые земляне.

Моя капсула, как солярий.

Звезды жирные, как солями.

Эмоции летят цунами.

До свидания, унылые.

Планета в ушибах и синяках.

Это планета промышленный синдикат.

А мы пятого солнца встречали рассвет,

На малахитовых-сапфировых берегах.

За спиною скафандры, лиловый джетпак.

Эти кратеры Визмории словно скейт-парк.

Кто-то видит Большую Медведицу в небе,

А для иного это лишь поганый черпак.

Я остался один на первой площадке.

Под огнями тихо закипает метал.

Помолюсь, но только об успешной посадке,

Взлетая там, где Гагарин взлетал.

Ждет пластилиновое небо Визмории,

Я внизу, а пустота где-то там.

Моменту, когда я поравняюсь с Меркурием,

Пустой бак упадет на Тюратам.

Поедаю глазами эту планету, как Марс.

От ярких цветов мне срывает каркас.

Но не так доберусь до тебя

Через боль кое-как утопая в снегах.

Я встречу тебя, ты не попросишь кольцо,

В отличии от этих землянских дур.

Ты полюбишь меня всеми тремя сердцами,

А я подпрыгну на верх, чтобы достать Сатурн.

Из тюбиков я приготовлю нам ужин,

И ветер успеет замолчать на миг.

Ты на своем мне прошепчешь, что я тебе нужен,

Но мне никогда ведь не понять язык.

Припев:

Плачь водопадами,

Наполни Визморию морями.

Пролетаем над периметром вимани.

Небо яркое, как солярий,

До свидания унылые земляне.

Моя капсула, как солярис.

Звезды жирные, как солями.

Эмоции летят цунами.

До свидания, унылые.

Это плачь водопадами,

Наполни Визморию морями.

Пролетаем над периметром вимани.

Небо яркое, как солярий,

До свидания унылые земляне.

Моя капсула, как солярий.

Звезды жирные, как солями.

Эмоции летят цунами.

До свидания, унылые земляне.

Наполни Визморию морями.

Небо яркое, как солярий.

До свидания, унылые земляне.

Приспів:

Плач водоспадами,

Наповни Візорію морями.

Пролітаємо над периметром вімані.

Небо яскраве, як солярій,

До побачення сумні земляни.

Моя капсула, як соляріс.

Зірки жирні, як солями.

Емоції летять цунамі.

До побачення, сумні.

Це плач водоспадами,

Наповни Візорію морями.

Пролітаємо над периметром вімані.

Небо яскраве, як солярій,

До побачення сумні земляни.

Моя капсула як солярій.

Зірки жирні, як солями.

Емоції летять цунамі.

До побачення, сумні.

Планета в забоях і синяках.

Це планета – промисловий синдикат.

А ми п'ятого сонця зустрічали світанок,

На малохітових-сапфірових берегах.

За спиною скафандри, фіолетовий джетпак.

Ці кратери Візорії немов скейт-парк.

Хтось бачить Велику Ведмедицю в небі,

А для іншого це лише поганий черпак.

Я залишився один на першому майданчику.

Під вогнями тихо закипає метал.

Помолюся, але тільки про успішну посадку,

Злітаючи там, де Гагарін злітав.

Чекає на пластилінове небо Візорії,

Я внизу, а порожнеча десь там.

Моменту, коли я порівняюся з Меркурієм,

Порожній бак впаде на Тюратам.

З'їдаю очима цю планету, як Марс.

Від яскравих квітів мені зриває каркас.

Але не так доберуся до тебе

Через біль абияк потопаючи у снігах.

Я зустріч тебе, ти не попросиш кільце,

На відміну від цих землянських дур.

Ти полюбиш мене всіма трьома серцями,

А я підстрибну на верх, щоб дістати Сатурн.

Із тюбиків я приготую нам вечерю,

І вітер встигне замовчати на миг.

Ти на своєму мені прошепочеш, що я тобі потрібен,

Але мені ніколи не зрозуміти язик.

Приспів:

Плач водоспадами,

Наповни Візорію морями.

Пролітаємо над периметром вімані.

Небо яскраве, як солярій,

До побачення сумні земляни.

Моя капсула, як соляріс.

Зірки жирні, як солями.

Емоції летять цунамі.

До побачення, сумні.

Це плач водоспадами,

Наповни Візорію морями.

Пролітаємо над периметром вімані.

Небо яскраве, як солярій,

До побачення сумні земляни.

Моя капсула як солярій.

Зірки жирні, як солями.

Емоції летять цунамі.

До побачення, сумні земляни.

Наповни Візорію морями.

Яскраве небо, як солярій.

До побачення, сумні земляни.