Sermon On The Mount - Gabriel Bruce

There’s a storm outside that’s a holding its breath

Waiting to blow but toying with death

By the look in your eyes

You’ve been toying too

Well inside the smoke and still the room

A that jokes and will kill us soon

As you start to resign, the sermon on the mount

Say blessed are those that mourn

They will be comforted soon

But you say it with such scorn

You don’t believe that it’s true

But He is a light, even in death

Who said that living’s about drawing breath?

And sometimes your breath’s too heavy too hold

And it disappears like clouds in the cold

Like clouds in the cold

I woke up bleeding and didn’t know why

The girl in my bed had left in the night

Well I was still swimming in her smell

All in love

I woke up listening to the Calvary {?]

Ungrateful pilgrims gathering

Even without the missing fingers and all extra thumbs

I still played a tune on the violin

Say blessed are those that mourn

They will be comforted soon

But you say it with such scorn

You don’t believe that it’s true

And He is a light, even in death

Who said that living’s about drawing breath?

And sometimes your breath’s too heavy too hold

And it disappears like clouds in the cold

And sometimes those words forged in the pyre

Of the funeral pyre

Of the funeral pyre

Of the funeral pyre

Of the funeral pyre

Of the funeral pyre

Надворі буря, яка затамує подих

Чекають удару, але граються зі смертю

За поглядом в очах

Ви теж гралися

Ну всередині дим і нерухома кімната

Це жартує і скоро вб’є нас

Коли ви починаєте змиритися, проповідь на горі

Скажи, блаженні ті, що сумують

Незабаром вони втішляться

Але ви говорите це з такою зневагою

Ви не вірите, що це правда

Але Він — світло, навіть у смерті

Хто сказав, що життя – це вдихання?

А іноді ваше дихання занадто важке, щоб затримати

І зникає, як хмари на морозі

Як хмари на морозі

Я прокинувся в кровотечі й не знав чому

Дівчина в моєму ліжку пішла вночі

Ну, я все ще купався в її запахі

Усі закохані

Я прокинувся слухаючи Голгофу {?]

Збираються невдячні паломники

Навіть без відсутніх пальців і всіх зайвих великих пальців

Я все ще грав мелодію на скрипці

Скажи, блаженні ті, що сумують

Незабаром вони втішляться

Але ви говорите це з такою зневагою

Ви не вірите, що це правда

І Він є світло навіть у смерті

Хто сказав, що життя – це вдихання?

А іноді ваше дихання занадто важке, щоб затримати

І зникає, як хмари на морозі

І іноді ці слова виковуються в багатті

З похоронного багаття

З похоронного багаття

З похоронного багаття

З похоронного багаття

З похоронного багаття