Как на улицу - Фруктовый Кефир

Ой, как на улицу, да на широко поле

эх, да игривого коня выпущу на волю…

Разгулялся ветер, всюду колышатся

Деревьев серые ветви- родные просторы.

Дикие степи- они же большие кровати.

Никто не заметит, что порвано платье.

Убегай лохматой тенью.

Попятам попятам,

шаг за шагом гром гремучий,

за кустарником колючим

простудились тучи.

Извергают настойчиво молнии

рваный кашель.

Откуда то свыше не ровно дышишь,

Кричишь на всё поле.

Приятно, слышишь, тебя видеть голой.

Кто маньяк?

Не будь занудой.

Я устал.

Я устал.

За тобою, за тобою.

хей!

Убегай лохматой тенью.

Попятам попятам,

шаг за шагом гром гремучий,

за кустарником колючим

Ой, как на улицу, да на широко поле

эх, да игривого коня выпущу на волю…

Ой, як на вулицю, так на широкому полі

ех, та грайового коня випущу на волю…

Розгулявся вітер, всюди хитаються

Дерев сірі гілки-родні простори.

Дикі степи- вони більші ліжка.

Ніхто не помітить, що порвана сукня.

Втікай ​​кудлатою тінню.

Позап'ятим,

крок за кроком грім гримучий,

за чагарником колючим

застудилися хмари.

Вивергають наполегливо блискавки

рваний кашель.

Звідки то понад не дихаєш,

Кричиш на все поле.

Приємно, чуєш, тебе бачити голою.

Хто маніяк?

Не будь занудою.

Я втомився.

Я втомився.

За тобою, за тобою.

хей!

Втікай ​​кудлатою тінню.

Позап'ятим,

крок за кроком грім гримучий,

за чагарником колючим

Ой, як на вулицю, так на широкому полі

ех, та грайового коня випущу на волю…