Mal Heimweh, mal Fernweh - Frei.Wild

Den Fuß nach vorne, dein Weg ist klar,

der Horizont, er scheint zum greifen nah,

die Heimat hinter Dir.

Nichts als die Last von tausend Tonnen

Pflicht und Sorgen,

trugst Du auf Deinen Schultern.

Jeder Schritt in Richtung Ferne

erleichtert Dich und Du spürst neue Gier.

Ich liebe meine Freunde, lieb mein Umfeld, meine Familie

und ich kehre immer wieder gern zu Euch zurück,

versucht mich nicht zu stoppen.

Auf Wiedersehen, vertraute Welt,

der Drang nach neuem zieht mich nun mal weg.

Doch mein Heimweh spüre ich ganz tief in meinem Herzen,

auch weil die Füße im Sand der fremden Wüste manchmal tierisch Schmerzen.

Neuer Boden, neue Sorgen,

allein Zuhaus fühle ich mich geborgen.

Darum Freunde, macht euch keine Sorgen,

der verlorene Sohn, er kommt zurück.

Der Himmel grau und dunkel, die Wolken ziehen umher,

halt den Kopf in ihre Richtung, stelle mir vor, wie es da oben wäre.

Wir sind wie Regentropfen, die vom Himmel fallen,

keine Ahnung, wohin´s uns trägt.

Durch Zufall sind wir da, wo wir jetzt sind,

trotz allem bin ich Glücklich, wo ich gelandet bin.

Mein geliebtes Land, mein Südtirol, kommt mir nun in den Sinn!

Doch mein Heimweh spüre ich ganz tief in meinem Herzen,

auch weil die Füße im Sand der fremden Wüste manchmal tierisch Schmerzen.

Neuer Boden, neue Sorgen,

allein Zuhaus fühle ich mich geborgen.

Darum Freunde, macht euch keine Sorgen,

der verlorene Sohn, er kommt zurück.

Alles ist handeben,

ich schaue in die Ferne,

und so schön dies Land auch scheinen mag,

mir fehlen meine Berge

und alles drumherum,

der Himmel trägt nicht dasselbe blau,

hier werde ich nicht Glücklich sein, das weiß ich ganz genau.

So klein mein Land auch scheinen mag,

so groß sind die Kontraste,

so viel gehen mir die Wälder ab,

die Flüsse, Seen, das grüne Gras.

Ich will zurück nach Südtirol,

das Heimweh plagt mich fürchterlich,

ich spüre wie mein Herz mir sagt,

das Land der Berge brauch auch Dich.

Doch mein Heimweh spüre ich ganz tief in meinem Herzen,

auch weil die Füße im Sand der fremden Wüste manchmal tierisch Schmerzen.

Neuer Boden, neue Sorgen,

allein Zuhaus fühle ich mich geborgen.

Darum Freunde, macht euch keine Sorgen,

der verlorene Sohn, er kommt zurück.

Er kommt zurück, er kommt zurück, er kommt zurück.

Euer Sohn, er kommt zurück

Поставте ногу вперед, ваш шлях чистий

горизонт здається досить близьким, щоб доторкнутися,

додому за тобою.

Нічого, крім вантажу в тисячу тонн

обов'язки і турботи,

ви несли на своїх плечах.

Кожен крок до відстані

полегшує вас, і ви відчуваєте нову жадібність.

Я люблю своїх друзів, люблю своє оточення, свою родину

і я завжди радий повертатися до тебе,

не намагайся зупинити мене

До побачення, знайомий світ,

тяга до чогось нового тягне мене геть.

Але глибоко в серці відчуваю тугу за домом,

ще й тому, що ноги в піску чужої пустелі часом болять як пекло.

Нова земля, нові турботи,

сама вдома я почуваюся в безпеці.

Тож друзі не хвилюйтеся

блудний син, він повертається.

Небо сіре й темне, хмари рухаються,

поверніть голову в їхній бік, уявіть, що було б там, нагорі.

Ми як краплі дощу, що падають з неба

поняття не має, куди це нас веде.

Випадково ми там, де ми зараз,

Незважаючи ні на що, я щасливий там, де опинився.

Моя улюблена країна, мій Південний Тіроль, зараз спадає на думку!

Але глибоко в серці відчуваю тугу за домом,

ще й тому, що ноги в піску чужої пустелі часом болять як пекло.

Нова земля, нові турботи,

сама вдома я почуваюся в безпеці.

Тож друзі не хвилюйтеся

блудний син, він повертається.

Все під рукою

Дивлюсь у далечінь

і якою б прекрасною не здавалася ця країна,

Я сумую за своїми горами

і все навколо

небо не носить того самого блакитного

Мені тут не буде приємно, я це точно знаю.

Якою б маленькою не здавалася моя країна,

контрасти такі великі

Я так сумую за лісом

річки, озера, зелена трава.

Я хочу повернутися в Південний Тіроль

туга за домом страшенно мучить мене,

Я відчуваю, як моє серце говорить мені

земля гір теж потребує тебе.

Але глибоко в серці відчуваю тугу за домом,

ще й тому, що ноги в піску чужої пустелі часом болять як пекло.

Нова земля, нові турботи,

сама вдома я почуваюся в безпеці.

Тож друзі не хвилюйтеся

блудний син, він повертається.

Він повертається, він повертається, він повертається.

Твій син, він повертається