Hier geboren und doch verloren - Frei.Wild

Ich lass mich fallen

all die Laster und Sorgen

sind gestorben

Für die leichtigkeit

lass das Kreuz hier fallen

werd’s nicht weiter tragen

Atme tief ein

die Seele spricht zu mir

wir ziehen allein

wo ihr jetzt bleibt

ist nicht mehr mein problem

denn ich werd jetzt weiter gehen

ich lebe Frei

und ich reiss mir meine Ketten in zwei

und ich stämme mich erneut gegen die Zeit

und ich schrei nach Freiheit

grüß mir die Welt

ich mach mich auf und davon

in der vertrauten Welt um mich herum

wurde ich zwar geboren

doch fühle ich mich so verloren

mein blick er schweift

über Ozeane

stürmisch und seich

mal schwer mal leicht

mit jeden Ruderschlag

die Bucht erreicht

die frage bleibt

bricht mein Kan die Wellen

oder in zwei?

der Wind der weht

bin mein Anker,

mein Matrose

bin mein eigener Capitain

ich lebe frei

und ich reiss mir meine ketten in zwei

und ich stämme mich erneut gegen die zeit

und ich schrei nach freiheit

grüß mir die welt

ich mach mich auf und davon

in der vertrauten welt um mich herum

wurde ich zwar geboren

doch fühl ich mich so verloren

wie weit die flügel dich noch tragen

hängt an den lasten untern dir

der horizont der liegt so fern von hier

wie weit die flügel dich noch tragen

wirst du in ferner zukunft sehen

kümmer dich um dich oder du wirst ihn nicht erleben

und wir schreien nach Freiheit

wir grüßen die welt und machen uns auf und davon

in der vertrauten welt hier um uns herum

wurden wir zwar geboren

doch fühlen wir uns hier verloren

VERLOREN!

VERLOREN!

(Dank an Timo Hein für den Text)

Я дозволив собі впасти

всі пороки і турботи

помер

Для зручності

кинь сюди хрест

більше не носитиму

Глибоко вдихніть

душа розмовляє зі мною

рухаємося самі

де ти зараз перебуваєш

це вже не моя проблема

Бо зараз я піду далі

я живу вільно

і я розриваю свої ланцюги надвоє

і я знову змагаюся з часом

і я плачу про свободу

привітатися зі світом

Я встаю й геть

у знайомому світі навколо мене

Але я народився

але я відчуваю себе таким втраченим

мій погляд блукає

над океанами

бурхливий і сей

іноді важко іноді легко

з кожним помахом весла

дісталися до бухти

питання залишається

мій Кан розбиває хвилі

чи в двох?

вітер, що дме

я мій якір

мій моряк

я сам собі капітан

я живу вільно

і я рву свої ланцюги надвоє

І я знову борюся з часом

і я плачу про свободу

привітатися зі світом

Я встаю й геть

у знайомому світі навколо мене

Але я народився

але я відчуваю себе таким втраченим

як далеко можуть занести тебе крила

залежить від тягаря під вами

горизонт так далеко звідси

як далеко можуть занести тебе крила

побачиш у далекому майбутньому

бережіть себе, інакше ви цього не відчуєте

і ми плачемо за свободу

вітаємо світ і вирушаємо

у знайомому світі навколо нас

ми ж народилися

але ми відчуваємо себе втраченими тут

ПРОГРАБЛЕНО!

ПРОГРАБЛЕНО!

(Дякую Тімо Хейну за текст)