Fühlen mit dem Herzen, sehen mit den Augen - Frei.Wild

Den Tod fürs Leben zu halten ist besser,

als das Leben für den Tod

Niemand kann sagen wie es sein wird,

und so glauben wir auch an Gott

Manche werden schon tot geboren und sie kriegen es auch nicht gedreht

Es zu erkennen, dass da noch was in uns lebt

Nenne es Gewissen, nenne es Stimme,

nenne es Seele oder Herz

Denn eines ist sicher, wir erkennen,

Gut und Böse, Glück und Schmerz

Jeder trachtet nach dem Guten,

will für sich dieses Gefühl

Will Anerkennung, will die Liebe

und so beginnt auch dieses Spiel

Mal lieben wir das Gefühl,

mal hassen wir das Gefühl

So spielen wir dieses Spiel

Das sich Leben, Leben, Leben nennt

Es ist die Sehnsucht, die jeder kennt

Wollen wir nur wissen oder dazu auch glauben?

Wir sagen, wir fühlen mit unserem Herzen

Und nicht mit unseren Augen

Da ist was über uns

Die Lust zu schaffen, zu überleben,

zu hinterlassen, lebt in uns

Nach Wissen streben und doch zu glauben,

bleibt die allergrößte Kunst

Doch es ist nun mal die Sprache,

die fast jeder irgendwann hört

Selbst Taube hören sie und Blinde

können sie lesen, ihr versteht

Schlechter Umgang kann verderben,

kann vergiften, aber auch heilen

In schweren Zeiten lernt man denken,

lernt man danken, lernt man teilen

Und vor allem wird man dann erst

seine wahren Freunde sehen

Auch diese Dinge, die berühren,

kann keine Wissenschaft verstehen

Mal lieben wir das Gefühl,

mal hassen wir das Gefühl

So spielen wir dieses Spiel

In jedem Menschen, da wohnt ein König

Sprich zu ihm, sprich zu ihm,

sprich zu ihm und er wird kommen

Auch Wirklichkeiten bleiben irgendwo unerklärt

Was stolz gewonnen scheint hinterher zerronnen

Weil sich das Leben, Leben, Leben nennt

Es ist die Sehnsucht, die jeder kennt

Wollen wir nur wissen oder dazu auch glauben?

Wir sagen wir fühlen mit unserem Herzen

Und nicht mit unseren Augen

Da ist was über uns

Зберігати смерть на все життя краще

ніж життя заради смерті

Ніхто не може сказати, як це буде

і тому ми також віримо в Бога

Деякі з них народжені мертво, і їм теж не стріляють

Визнати, що в нас ще щось живе

Назвіть це совістю, назвіть це голосом

називати це душею чи серцем

Тому що одне можна сказати напевно, ми розуміємо

Добро і зло, щастя і біль

Кожен прагне до добра

захотіти цього відчуття для себе

Хоче визнання, хоче любові

і ось як ця гра починається

Іноді ми любимо це відчуття

іноді ми ненавидимо це почуття

Ось так ми граємо в цю гру

Називається життям, життям, життям

Це туга, яку знають усі

Ми просто хочемо знати чи ми теж віримо?

Ми кажемо, що відчуваємо серцем

І не нашими очима

Є щось про нас

Бажання творити, виживати

залишити життя в нас

Прагнення до знань і при цьому віра

залишається найбільшим мистецтвом

Але це мова

що майже кожен колись чує

Навіть глухі чують їх і сліпі

ви можете їх прочитати, ви розумієте

Погане поводження може зіпсувати

може отруїти, але і зцілити

У важкі часи ти навчишся думати

хтось вчиться дякувати, хтось вчиться ділитися

І перш за все, тільки тоді ти стаєш

побачити його справжніх друзів

Навіть ці речі, які торкаються

не можу зрозуміти науку

Іноді ми любимо це відчуття

іноді ми ненавидимо це почуття

Ось так ми граємо в цю гру

У кожній людині живе король

Поговори з ним, поговори з ним

поговори з ним і він прийде

Реалії також десь залишаються нез’ясованими

Те, що з гордістю перемогло, здається, згодом розтануло

Бо це називається життям, життям, життям

Це туга, яку знають усі

Ми просто хочемо знати чи ми теж віримо?

Ми кажемо, що відчуваємо серцем

І не нашими очима

Є щось про нас