Drôle De Vie - Freeman, K-RHYME LE ROI

L’enfer se prépare, c’est pas loin

Quand on voit ce qui se passe sur Terre c’est sûr, on n’ira pas loin

Plus de morts ici la vie se fait rare

L’affection s'écrit seulement dans un coin noir, faux-culs, tous bernés

Des poires ternis par le nom qu’on a cru gagner

Tous des perdants, j’ajuste ma cervelle

Serre mes dents, ma rage un tas d’antécédents

Jeune effervescent prêt à faire couler le sang pour son clan

Vois où ça mène, les miens s’amènent

Nos mains pas encore pleines, la veine

Reste chez les vénérés, chienne de vie

On veut m’incinérer appauvri, accélérer mon futur j’ai choisi

L’errance, une drôle de vie, se priver d’enfance, voici le moisi

Avec un futur plein de malchances, j’ai pas besoin de sosie

Pour avancer, la quête de la faim fait son boulot, t’as qu'à danser

Mon vœu, pas encore assouvi, je bosse sous l’eau si ça s’trouve

Tu me connais, vue souvent erronée, le sultan depuis le temps tout a changé

Pourtant j’ai rien vu, mes neurones ont tout épongé (la vie m’ghetta)

Avant de flancher, des cahiers j’vais en torcher, c’est ma voie ma came

Le drame sur mes épaules, poids

A chaque fois que ma plume se met à l’emploi, je vois des flammes

Comme celles du Mississipi sur mes feuilles

J’te prie de me croire, c’est une drôle de vie

‘'Pourquoi vivre si tuer c’est facile''

‘'Comprends bien, c’est une réalité et pas une BD''

Dans le quartier, l’panier de basket sans filet sert plus à rien

L'éducateur plein mal en point ne peut plus rien

Celui que tu voyais hier n’est plus pareil maintenant

Les gosses veulent être bien, plein, en place

Oublient les heures de classe, faire n’importe quoi pour la caillasse

Etre bonnasse, tenace, regard menaçant, tes yeux se couchent

Quand tu t’endors t’as pas un franc, quand tu te lèves t’as pas un franc

Sur ta figure toujours le même bleu, le même décor devant décevant

(Dans les blocs c’est pas du…)

Tu vois tes parents trimer ça te rend méchant

Dans la situation y a pas de gagnant

L’argent ça aide c’est vrai, prouve-moi le contraire, là je me tairais

Excuse-moi j’ai pas le temps de parler, de penser

Pensif sur ma plume vif, je briffe la réalité, mais d’où t’y es?

Dans chaque famille bien ou mal éduquée, sans se douter

Beaucoup d’armes trainent dans les foyers, et les jeunes se servent

S’en servent pour jouer avec leur vie, la vie, celle des autres,

la faute à qui?

Tout ça provoque un choc qu’on bloque mais pas une note de mélodie

Plus rien à faire, là c’est fini, la haine sourit si haut

Encore un membre que l’on regarde sur une photo

Couvert d’un drapeau posé sur du marbre plein de larmes

Sur chaque larme le vent sèche les mauvais souvenirs

Qui se déchirent sur Notre-Dame

‘'Pourquoi vivre si tuer c’est facile''

‘'Comprends bien, c’est une réalité et pas une BD''

Une drôle de vie comme celle d’un jeune artiste rêvant du sommet

Puis quand on y est on fait plus rien, on rêve du loin alors que tout s’trouve

à côté

Pire qu’un point de côt', ça finit souvent devant des feuilles à compter

Même usure, à l’usure j’compte plus sur personne, obtus dans mes textes

Je sanctionne ce qui me semble sanctionnable sans être soupçonnable

Mes intentions restent honorables devant tant de fables

Sable du sablier plein de crabes, braves, lessivés, c’est pas pour rien qu’on

en bave

Combien d'épaves se promènent?

depuis c’est pas pour rien qu’il y a tant de

haine

Qu’on veut briser ses chaines

Un jeune agoune guidé par le jnounes en scène devant sentence

C’est lui qu’on remarque, c’est une remarque, remarque

C'était moi le clown qui te faisait rire qu’on presse le choc

Ma côte grimpe, les miens iront où j’irai

L’Olympe pique pas mal d’amis, implique la clique à se resserrer

Faut que le monde voit deux amis qu’essaient de s’en tirer

Dans une putain de drôle de vie, mon ami

Pour nos amis qui nous quittent avant l’heure: Moqtada, Gomez, Alassane

J’en oublie

Nasreddine frère, Said, Abdel, Lakhdar

A tous ceux qui ont disparu, Allah yarhamhoum

On pense à vous

Bordel y en marre de ces tueries

Toujours les mêmes qui partent, toujours les mêmes qui payent

Пекло назріває, це недалеко

Коли ми точно побачимо, що відбувається на Землі, далеко не зайдемо

Тут більше немає смертей, життя обмаль

Прихильність написана тільки в темному кутку, фальшива дупа, все обдурене

Груші заплямовані від імені, яке ми думали, що виграли

Всі невдахи, я налаштовую свої мізки

Стисну зуби, моя лють купа фонів

Шипучий юнак, готовий пролити кров за свій клан

Подивіться, куди це веде, мої ідуть

Наші руки ще не повні, вена

Залишайтеся з шанованою собакою життя

Вони хочуть кремувати мене збіднілого, прискорити моє майбутнє, яке я вибрав

Мандрувати, веселе життя, позбавляючи себе дитинства, ось затхла

З майбутнім, повним невдач, мені не потрібен двійник

Щоб рухатися далі, пошук голоду робить свою справу, потрібно лише танцювати

Моє бажання, ще не виконане, я працюю під водою, якщо воно є

Ви знаєте мене, часто помиляється погляд, султан від часу все змінив

Але я нічого не бачив, мої нейрони витирали все (життя ґетта мене)

Перш ніж здатися, я підпалю кілька блокнотів, це мій шлях, моя камера

Драма на моїх плечах, вага

Кожен раз, коли моя ручка йде на роботу, я бачу полум’я

Як Міссісіпі на моєму листі

Будь ласка, повірте мені, це кумедне життя

«Навіщо жити, якщо вбивати легко»

«Зрозумійте, це реальність, а не комікс»

По сусідству баскетбольне кільце без сітки ні до чого

Злощасний вихователь уже нічого не може

Та, яку ви бачили вчора, тепер уже не та

Діти хочуть бути хорошими, ситими, на місці

Забудьте про шкільні години, зробіть все для камінчика

Будь гарячим, чіпким, грізним поглядом, очі лягають спати

Коли ти засинаєш, у тебе немає франка, коли ти встаєш, у тебе немає франка

На твоєму обличчі завжди один і той же синець, та ж прикраса спереду розчаровує

(У блоках його немає...)

Ви бачите, як працюють ваші батьки, це робить вас злим

У ситуації немає переможця

Гроші допомагають це правда, доведіть, що я неправий, тоді я замовчу

Вибачте, у мене немає часу говорити, думати

Роздумуючи над своїм швидким пером, я розповідаю про реальність, але звідки ти?

У кожній добре чи погано освіченій родині, не підозрюючи

Багато зброї валяється по будинках, і молоді люди користуються

Використовуйте його, щоб грати зі своїм життям, життям інших,

чия це вина?

Все це викликає шок, що ми блокуємо, але не ноту мелодії

Нема чого робити, все закінчено, ненависть посміхається так високо

Ще один учасник, на якого ми дивимося на фото

Покрита прапором на мармурі, повному сліз

На кожній сльозі вітер висушує погані спогади

Які розриваються на Нотр-Дам

«Навіщо жити, якщо вбивати легко»

«Зрозумійте, це реальність, а не комікс»

Смішне життя, як у молодого художника, який мріє про вершину

Тоді, коли ми там, ми нічого не робимо, ми мріємо про відстань, поки все знайдено

в сторону

Гірше, ніж бічний стібок, він часто опиняється перед лічильними листами

Той самий одяг, з зносом я більше ні на кого не розраховую, тупий у своїх текстах

Я караю те, що мені здається караним, не будучи підозрюваним

Мої наміри залишаються почесними перед лицем багатьох байок

Пісок пісочного годинника повний крабів, хоробрий, розмитий, ми не дарма

слини

Скільки уламків ходить навколо?

відтоді недарма їх так багато

ненавидіти

Що ми хочемо розірвати його кайдани

Молодий агун під керівництвом джноунів на сцені перед винесенням вироку

Саме його ми помічаємо, це зауваження, зауваження

Я був тим клоуном, який розсмішив вас тим, що ми натиснули шок

Мій берег лізе, мій піде, куди я піду

Олімп колить багато друзів, залучає кліку підтягнути

Світ повинен побачити двох друзів, які намагаються піти з рук

У біса смішному житті, друже

Для наших друзів, які покидають нас рано: Моктада, Гомес, Алассан

я забув

Брат Насреддін, Саїд, Абдель, Лахдар

Усім, хто помер, Аллах ярхамхум

Ми думаємо про вас

Набридли ці вбивства

Завжди ті самі, хто йде, завжди ті самі, хто платить