Der Müller und der Bach - Франц Шуберт, Ференц Лист, Jeno Jando

Wo ein treues Herze

In Liebe vergeht

Da welken die Lilien

Auf jedem Beet

Da muß in die Wolken

Der Vollmond gehn

Damit seine Thränen

Die Menschen nicht sehn

Da halten die Englein

Die Augen sich zu

Und schluchzen und singen

Die Seele zur Ruh'

Und wenn sich die Liebe

Dem Schmerz entringt

Ein Sternlein, ein neues

Am Himmel erblinkt

Da springen drei Rosen

Halb roth und halb weiß

Die welken nicht wieder

Aus Dornenreis

Und die Engelein schneiden

Die Flügel sich ab

Und gehn alle Morgen

Zur Erde herab

Ach, Bächlein, liebes Bächlein

Du meinst es so gut:

Ach, Bächlein, aber weißt du

Wie Liebe thut?

Ach, unten, da unten

Die kühle Ruh'!

Ach, Bächlein, liebes Bächlein

So singe nur zu

Де вірне серце

Закоханість проходить

Потім лілії в’януть

На кожному ліжку

Має бути в хмарах

Йде повний місяць

Щоб його сльози

не бачити людей

Там ангели зупиняються

Закрий очі

І ридати, і співати

Душа відпочити

А якщо любов

Від болю

Маленька зірка, нова

Блимає на небі

Там стрибають три троянди

Наполовину червоний, а наполовину білий

Вони більше не в'януть

Виготовлений з тернового рису

І ріжуть ангелів

Крила відриваються

І ходіть щоранку

вниз на землю

Ах, струмочок, милий струмочок

Ви маєте на увазі добре:

Ах, ручей, але ти знаєш

Як поводиться кохання?

Ой, внизу, внизу

Крутий відпочинок!

Ах, струмочок, милий струмочок

Просто підспівуйте