Ma Colère - Francoiz Breut

Où, où est-elle passée, où est ma colère, ma colère

Sur, sur quel terrain l’ai-je semée

Quels détours m’ont fait, m’ont fait l’oublier, ma colère

N’ai je, plus rien vu soudain, plus rien entendu, rien

Plus personne à blamer, personne à déplaire

Personne à défier, où est-elle passée?

Où, où est-elle passée, où est ma colère, ma colère

N’ai-je plus rien vu soudain, plus rien entendu

Plus rien à confier, à mes nerfs

L’as tu prise toute entière, l’as tu décimée, décimée

T’es tu accaparée, ce peu que j’avais que j’avais donné

Ma colère

Куди, куди подівся, де мій гнів, мій гнів

На, на якій землі я його сіяв

Які обхідні шляхи змусили мене забути свій гнів

Невже я раптом нічого не бачу, нічого не чую, нічого

Нікого не звинувачувати, нікому не задовольняти

Людина для виклику, куди вона поділася?

Куди, куди подівся, де мій гнів, мій гнів

Невже я раптом нічого не бачу, нічого не чую

На мої нерви більше нічого довірити

Ти все взяв, знищив, знищив

Ти схопив те мало, що я мав, що я дав

Мій гнів