Via Da Amsterdam - Franco Simone

Non fa rumore questo treno, mentre arriva ad Amsterdam

È profumata di futuro la stazione di Amsterdam

Oggi è il giorno esatto, io rivedo te

Adesso butto i miei pensieri nei canali di Amsterdam

Per diventare un cittadino speciale di Amsterdam

Lei ha gli occhi, i capelli, la bocca di una di Amsterdam

Lei che oggi mi aspetta nel posto più bello di Amsterdam

Dentro Amsterdam, nel cuore di Amsterdam

Tenera, tenera Amsterdam

C'è più spazio, più voglia, più azzurro nl cielo di Amsterdam

Una piazza, un palazzo, una torre nl centro di Amsterdam

C'è lei ad aspettare, le braccia mi aprirà

Per dirmi: «Benvenuto, amore, in questa mia città»

Me l’ha promesso, con le guance rosse, di trovarsi là

In che strana lingua lei mi parlerà, che voce indosserà

Quando parlerà di noi, di qualche mese fa

E pensa il tempo come passa per le strade di Amsterdam

Son già tre ore di ritardo all’orologio di Amsterdam

Sto imparando a memoria le scritte che vedo per Amsterdam

Non arriva, ho paura, che faccio?

Non sono di Amsterdam

Di questa Amsterdam, troppo grande Amsterdam

Vuota, vuota, vuota Amsterdam

Non aspetto, non posso aspettare, la cerco per Amsterdam

Nelle strade, nei posti che lei raccontava di Amsterdam

Infatti è proprio lei, che cosa sta facendo?

Chi è quell’altro là?

Dove la sta portando?

Non è un amico quello, guarda un po' che baci che le dà

Sta crollando il mondo, che silenzio fa

Ma pensa che follia, eravamo disposti a giurarci l’eternità

E scappa, scappa, scappa, scappa, scappa, scappa via da Amsterdam

Qualcuno tolga i miei bagagli, via dal suolo di Amsterdam

Cancellata, sparita, non c'è, non esiste più Amsterdam

Sono morti tre secoli fa i cittadini di Amsterdam

Fredda Amsterdam, è un deserto Amsterdam

Via, via, via da Amsterdam

Non l’avessi mai preso quel treno impaziente per Amsterdam

Sono tutte truccate le foto che fanno di Amsterdam

E scappo via di qua, il treno fa rumore

E scappo via di qua, era sbagliato questo amore

Voglio cambiare facce, strade, clima, targhe di città

Non importa dove scappo, via di qua e non mi fermerò

Finché un foglio del mio passaporto lo permetterà

Amsterdam, via da Amsterdam, è un deserto Amsterdam

Via, via, via

Цей потяг не шумить, коли прибуває в Амстердам

Вокзал Амстердама пахне майбутнім

Сьогодні саме той день, я тебе знову бачу

Тепер я кидаю свої думки в канали Амстердама

Стати особливим громадянином Амстердама

У неї очі, волосся, рот амстердамської дівчини

Вона, яка чекає мене сьогодні в найкрасивішому місці Амстердама

Всередині Амстердама, в центрі Амстердама

Ніжний, ніжний Амстердам

На амстердамському небі більше простору, більше бажання, більше блакитного кольору

Площа, будівля, вежа в центрі Амстердама

Вона там чекає, її руки відкриються мені

Сказати мені: «Ласкаво просимо, коханий, у це моє місто»

Він обіцяв мені з червоними щоками бути там

Якою чужою мовою вона буде говорити зі мною, яким голосом вона буде носити

Коли він говорить про нас, кілька місяців тому

І подумайте про час, коли він проходить вулицями Амстердама

Годинник в Амстердамі спізнюється вже на три години

Я запам’ятовую письма, які бачу про Амстердам

Не приходить, боюся, що мені робити?

Я не з Амстердама

З цього Амстердама занадто великий Амстердам

Порожній, порожній, порожній Амстердам

Я не чекаю, я не можу дочекатися, я шукаю її в Амстердамі

На вулицях, у місцях, про які вона говорила в Амстердамі

Насправді це вона, що вона робить?

Хто там той інший?

Куди він її веде?

То не друг, подивіться, які він їй цілує

Світ руйнується, яка тиша

Але подумайте, яке божевілля, ми готові були поклятися у вічності

І бігти, бігти, бігти, бігти, бігти, тікати з Амстердама

Хтось знімає мої сумки з землі в Амстердамі

Стерто, зникло, його немає, Амстердама більше не існує

Жителі Амстердама померли три століття тому

Холодний Амстердам, Амстердам – це пустеля

Подалі, геть, подалі від Амстердама

Я ніколи не їздив цим нетерплячим потягом до Амстердама

Всі фотографії, які вони роблять в Амстердамі, сфальсифіковані

А я втікаю звідси, потяг шумить

І я втік звідси, це кохання було неправильним

Я хочу змінити обличчя, дороги, погоду, міські номери

Куди б я не біжу, забирайся звідси, і я не зупинюся

Поки лист мого паспорта дозволить

Амстердам, подалі від Амстердама, є пустелею Амстердама

Іди! Іди! Іди