We're Already in Heaven - Foy Vance

One day we will dissipate

Reassign our molecules and float away

And leave behind all wealth

To become part of something else

Somewhere

Out there in the galaxy

Up among the stars or in the depths of the seas

Where the only song’s the sound

Of the universe expanding endlessly

Into eternity

We’re already in the heavens

We were always in the heavens

We’re already in heaven

And what if I said I don’t pray

Would you think of me a Rabelaisian case

Or just a man thinking at night

With a modicum of insight

Honestly

It’s all you need

To see right through all beliefs

To glean the wheat and realize the chaff was never real

And all the stories are the same

Love and oneness at their center

Nothing changes

Other than the names, yes

We’re already in the heavens

We were always in the heavens

We’re already in heaven

I could not help myself but leave

That vineyard produced only wine to feed the ego’s greed

And in the end all that I found

Was already written down for me

In Ecclesiastes

Everything is meaningless

There’s neither rhyme nor reason

To the order or the mess

Yet that sparkle in your eyes

Is like the birthing of Sirius

I quite simply must confess

We’re already in the heavens

We were always in the heavens

We’re already in heaven

Одного дня ми розійдемося

Перепризначте наші молекули і спливіть

І залишити позаду все багатство

Стати частиною чогось іншого

Десь

Там, у галактиці

Серед зірок чи в глибинах морів

Де звучить єдина пісня

Всесвіт, який безкінечно розширюється

У вічність

Ми вже в небесах

Ми завжди були на небесах

Ми вже на небесах

А що, якщо я скажу, що не молюся

Ви думаєте про мене як раблезіанський випадок

Або просто чоловік, який думає вночі

З невеликою проникливістю

Чесно кажучи

Це все, що вам потрібно

Щоб побачити наскрізь усі переконання

Збирати пшеницю й усвідомлювати, що полова ніколи не була справжньою

І всі історії однакові

Любов і єдність у їхньому центрі

Нічого не змінюється

Крім імен, так

Ми вже в небесах

Ми завжди були на небесах

Ми вже на небесах

Я не втримався, але пішов

Цей виноградник виробляв лише вино, щоб нагодувати жадібність его

І зрештою все, що я знайшов

Для мене вже було записано

У Еклезіаста

Усе не має сенсу

Немає ні рими, ні розуму

До порядку чи безладу

Але це блиск у твоїх очах

Це як народження Сіріуса

Я просто мушу зізнатися

Ми вже в небесах

Ми завжди були на небесах

Ми вже на небесах