One Stranger's Fate - Fferyllt

Sun is setting beyond the horizon

Rays are sliding down the sea

Far away on the distant shores

A lonely wanderer’s journey begins

Dressed in moonlight, forest sleeps

Calm and silent my sanctuary

High above, guarding me

Three black crows among the trees

Lost my way, far from home

Wandering this lonesome road

Only shelter — Veil of the night

Let by darkness, betrayed by the light

Shimmering light of the fire till dawn

Sitting in silence for long time alone

Hearing the sounds of night

Thinking of times that already have gone

Faithfully waiting in mind

Embracing his shoulders, his powerful arms

Hiding the tears from myself

Caressing the hope he is coming safe

Come back, come to me!

Hear me!

I’ll reach for thee!

Raise your head to the sun

See my face in the clear blue sky

Valleys are opening eternal view

This beauty is powerful, drawing and pure

Devoting yourself to the wandering life

And never regretting, forgetting the time

Hundreds seconds already have passed

I’m praying my ancient gods in the dark

Looking forward to meeting the sweetheart

He’s on earth the only beloved

Dawn’s coming soon and my fears are fading

Greeting the sunrise and farewell' moon

Hope revived and never dying

Will stay near candle in my quiet room

Come back, come to me!

Hear me!

I’ll reach for thee!

Raise your head to the sun

See my face in the clear blue sky

Flaming heart, full of hope

And I know it’s never too late

On the quest for regaining my love

This endless journey, one stranger’s fate

Flaming heart, full of hope

And I know it’s never too late

On the quest for regaining my love

This endless journey, one stranger’s fate

Сонце заходить за горизонт

Промені ковзають по морю

Далеко на далеких берегах

Починається подорож самотнього мандрівника

Одягнений у місячне світло, ліс спить

Спокійно й тихо, моя святиня

Високо вгорі, охороняє мене

Три чорні ворони серед дерев

Заблукав, далеко від дому

Блукаючи цією самотньою дорогою

Тільки притулок — Завіса ночі

Нехай темрява, зраджена світлом

Блискуче світло вогню до світанку

Сидіти в мовчанні довгий час на самоті

Чути звуки ночі

Думаючи про часи, які вже минули

Віддано чекаючи в розумі

Обіймаючи його плечі, його могутні руки

Приховуючи від себе сльози

Пестить надію, що він прийде в безпеку

Повернись, прийди до мене!

Почуй мене!

Я потягнусь до тебе!

Підніміть голову до сонця

Побачте моє обличчя в чистому блакитному небі

Долини відкривають вічний вид

Ця краса потужна, мальовнича й чиста

Присвятіть себе мандрівному життю

І ніколи не шкодуючи, забуваючи час

Вже пройшли сотні секунд

Я молюся своїм стародавнім богам у темряві

З нетерпінням чекаю зустрічі з коханою

Він на землі єдиний коханий

Скоро світанок, і мої страхи згасають

Вітаємо схід сонця і прощаємо місяць

Надія відродилася і ніколи не вмирає

Залишиться біля свічки в моїй тихій кімнаті

Повернись, прийди до мене!

Почуй мене!

Я потягнусь до тебе!

Підніміть голову до сонця

Побачте моє обличчя в чистому блакитному небі

Серце полум’яне, сповнене надії

І я знаю, що ніколи не пізно

У пошуках повернення моєї любові

Ця нескінченна подорож, одна чужа доля

Серце полум’яне, сповнене надії

І я знаю, що ніколи не пізно

У пошуках повернення моєї любові

Ця нескінченна подорож, одна чужа доля