Suficiente - Felipe Santos

Nada está bien, tú ya no estás

Y el teléfono no quiere sonar

O fuiste tú quien lo olvidó

Nada está bien, tú ya no estás

Y el teléfono no quiere sonar

O fuiste tú quien lo olvidó

No sé qué hacer para ignorar

Que a ti se te hace fácil olvidar

Que diste tú lo que dé yo

Y disfracé lo malo de casualidad

Y me inventaba en tus mentiras la verdad

Viví mi sueño hasta que me dijiste: «no te quiero más»

Y sin mirar me dices que te vas…

Y duele porque no me queda nada, todo te lo di

Y no me alcanza para ti, no tengo nada más que dar

Cómo me duele no ser suficiente

Y nunca voy a dejar de extrañarte, no voy a mentir

Eso lo dejo para ti, no tienes nada que explicar

Yo ya entendí que no soy suficiente

Siempre temí la soledad y el domingo me grita que no estás

Quiero llamar… o mejor no…

Mejor te canto esa canción que te jura que te voy a olvidar

Aunque al final yo sé que no

(poco a poco entenderé que nunca volverás)

Y disfracé lo malo de casualidad

Y me inventaba en tus mentiras la verdad

Viví mi sueño hasta que me dijiste: «no te quiero más»

Y sin mirar me dices que te vas…

Y duele porque no me queda nada, todo te lo di

Y no me alcanza para ti, no tengo nada más que dar

Como me duele no ser suficiente

Y nunca voy a dejar de extrañarte, no voy a mentir

Eso lo dejo para ti, no tienes nada que explicar

Yo ya entendí que no soy suficiente

Viví mi sueño hasta que me dijiste: «no te quiero más»

Y sin mirar me dices que te vas… (no…)

Y duele porque no me queda nada, todo te lo di

Y no me alcanza para ti, no tengo nada más que dar

Cómo me duele no ser suficiente

Y nunca voy a dejar de extrañarte, no voy a mentir

Eso lo dejo para ti, no tienes nada que explicar

Yo ya entendí que no soy suficiente

No tienes nada que explicar

Cómo me duele no ser suficiente

Cómo me duele no ser suficiente

Нічого не гаразд, тебе більше немає

І телефон не хоче дзвонити

Або це ти забув

Нічого не гаразд, тебе більше немає

І телефон не хоче дзвонити

Або це ти забув

Я не знаю, що робити, щоб ігнорувати

Що тобі легко забути

що ти дав те, що дав я

І я замаскував погане під випадок

І я вигадав правду у твоїй брехні

Я жив своєю мрією, поки ти не сказав мені: "Я тебе більше не люблю"

І, не дивлячись, ти кажеш мені, що йдеш...

І боляче, бо в мене нічого не залишилося, я тобі все віддала

А мене тобі мало, мені більше нічого дати

Як мені боляче, що не вистачає

І я ніколи не перестану сумувати за тобою, я не буду брехати

Залишаю це вам, вам нема що пояснювати

Я вже зрозумів, що мені мало

Я завжди боявся самотності, а в неділю він кричить на мене, що тебе тут немає

Я хочу подзвонити... або краще ні...

Краще я заспіваю тобі ту пісню, яка клянеться, що я тебе забуду

Хоча зрештою я знаю, що це не так

(помалу я зрозумію, що ти ніколи не повернешся)

І я замаскував погане під випадок

І я вигадав правду у твоїй брехні

Я жив своєю мрією, поки ти не сказав мені: "Я тебе більше не люблю"

І, не дивлячись, ти кажеш мені, що йдеш...

І боляче, бо в мене нічого не залишилося, я тобі все віддала

А мене тобі мало, мені більше нічого дати

як боляче не вистачати

І я ніколи не перестану сумувати за тобою, я не буду брехати

Залишаю це вам, вам нема що пояснювати

Я вже зрозумів, що мені мало

Я жив своєю мрією, поки ти не сказав мені: "Я тебе більше не люблю"

І не дивлячись ти скажи мені, що йдеш... (ні...)

І боляче, бо в мене нічого не залишилося, я тобі все віддала

А мене тобі мало, мені більше нічого дати

Як мені боляче, що не вистачає

І я ніколи не перестану сумувати за тобою, я не буду брехати

Залишаю це вам, вам нема що пояснювати

Я вже зрозумів, що мені мало

тобі нема що пояснювати

Як мені боляче, що не вистачає

Як мені боляче, що не вистачає