Чернее чёрного - Falsegiver

Палитра цветов моего мира скудна

Была бы воля — сжег её дотла

Вдох-выдох, что-то нужно решать

Ты можешь, сука, захлебнуться своей злостью!

Мысли в тумане, но помню твоё лицо

Ты была так близка

Теперь мне всё равно

В сером оттенке лишь воспринимаю мир

Сердце чернее чёрного, боль позади

Не будем верить себе, не будем верить словам

Я всё решил, прости меня

Не буду верить в судьбу

Не буду верить в любовь

Ха-ха, нет!

Серость слов

Перед глазами мелькают те же самые картины

Снова-снова, и опять и опять не могу найти себя в этом мире

Весь этот негатив пожирает внутри пожирает снаружи

Ответь мне на вопрос: зачем здесь нужен?

Предал себя, внутри кровоточит рай

В котором я сходил с ума, но надежда ещё не мертва

На ощупь искать свет в темноте

Снова и снова разочаруюсь в себе

Ну, давай!

Зарази надеждой

В который раз поверю я

Обмани, как раньше

Пустота в твоих глазах

BLEGH!

Шрамы на руках, головная боль

Как смириться с этим мне вновь, а?

Мыслей больше нет

Этих серых дней нескончаемый поток

Здесь — обречён

Погрузиться в тишину, но сделать мне это не дашь

Ты будешь корыстно испытывать мой страх

Сквозь мерзлоту внутри найти тепло

Увы нельзя, там только холод

Не поддамся чувствам

Не зайду в тупик

Каждый день больно

За что, объясни?

Внутри я мёртв

Палітра квітів мого світу мізерна

Була би воля — спалив її дотла

Вдих-видих, щось треба вирішувати

Ти можеш, сука, захлинутися своєю злістю!

Думки в тумані, але пам'ятаю твоє обличчя

Ти була так близька

Тепер мені все одно

У сірому відтінку лише сприймаю світ

Серце чорніше за чорне, біль позаду

Не будемо вірити собі, не будемо вірити словам

Я все вирішив, вибач мене

Не буду вірити в долю

Не віритиму в любов

Хаха ні!

Сірість слів

Перед очима миготять ті самі картини

Знову-знову, і знову і знову не можу знайти себе в цьому світі

Весь цей негатив пожирає всередині, пожирає зовні

Відповідай мені на питання: навіщо тут потрібен?

Зрадив себе, усередині кровоточить рай

У якому я сходив з розуму, але сподівання ще не мертва

На дотик шукати світло в темряві

Знову й знову розчаруюся в собі

Ну давай!

Зарази надією

Вкотре повірю я

Обдури, як раніше

Порожнеча у твоїх очах

BLEGH!

Шрами на руках, головний біль

Як змиритися з цим мені знову, а?

Думок більше немає

Цих сірих днів нескінченний потік

Тут - приречений

Зануритися в тишу, але зробити мені це не даси

Ти будеш корисливо відчувати мій страх

Крізь мерзлоту всередині знайти тепло

На жаль, там тільки холод

Не піддамся почуттям

Не зайду в тупік

Щодня боляче

За що, поясни?

Всередині я мертвий