Gravdans - Fallen

Mot stedet hvor skjebner

Møtes for å dø

Faller sjeler fra himmelen

Lik stjerner, som snø

Her er ei plass for lyst eller glede

Kanskje ei heller for håpløs vrede

Pa sorglandets gresskledde skuldre jeg hviler

Blant talløse steinminner utbrent og smiler

Sorgbinderier av gråtende kvister til minne om deg

Kranser og barebuketter rødmer i lyset

Av ditt svunnende asyn

Jordsmonn sparkes

Blomster dør

Ting kan aldri

Bli som før

Galskapens favn drikker tåren jeg feller

Sa kjært den holder om mitt tap

Senger under favner av jord

Hvor i klokker ei lenger kimer

Hvor i livets makkspiste vert

Har talt sine timer

Her skulle de ei lenger

Få hvile I fred

Om mine makesløse tramp

Kunne høres dit ned

Vanhandlede barn

Frost er din sjel

Her er din minnegave

Hvor gravferden ender

Og du festes ved jorden

I ljamannens frodige have

Vil sorgende I evighet danse

До місця, де долі

Зустрітися, щоб померти

Душі падають з неба

Як зірки, як сніг

Тут є місце для бажання чи радості

Можливо, теж не для безнадійного гніву

На трав'янистих плечах землі скорботи спочиваю

Серед незліченних кам'яних пам'ятників вигоріли й усміхнені

Скорбі в’яжучі плакучих гілочок на згадку про вас

У світлі червоніють вінки й голі букети

Твоїм слабшим баченням

Грунт розбитий

Квіти гинуть

Речі ніколи не можуть

Будь як раніше

Обійми божевілля випивають сльозу, яку я пролила

Настільки дорогий, що це тримає мою втрату

Грядки під руками землі

Там, де годинники вже не дзвонять

Де в житті makkpiste господар

Порахували свої години

Ось вони вже не йшли

Відпочивайте з миром

Про мого незрівнянного волоцюги

Можна було почути твій вниз

Знущалися над дітьми

Мороз твоя душа

Ось твій пам’ятний подарунок

Де закінчується похорон

І ти прикріплений до землі

У пишному чоловічому саду

Вічно оплакуватиме танець