Стая - Фактор страха

Весь мир сошёл с ума,

Идёт игра ва-банк!

Мчится время, разметая мрак,

Не убежать и назад не вернуться.

Надо понять, что не просто так

Чёрной стеной мир оказался.

— Ждёт огонь.

Стая должна повернуть назад.

— Плоть и кровь.

Ждёт впереди дыханье скал.

Стая бежит беззвучной стеной.

Стая!

И лязг цепей глухой.

Онемели звуки рая, и расправил крылья ангел.

Ожидая смерть у края, в тени ада бродит стая.

Из века в век в пыли своих знамён

Толпа рабов и уродов.

Из сотни избранных имён

Свежую плоть посылает в огонь.

Стая бежит беззвучной стеной.

Стая!

И лязг цепей глухой.

Онемели звуки рая, и расправил крылья ангел.

Ожидая смерть у края, в тени ада бродит стая.

Не исчезнут реки, не утихнет ветер,

Если будет стая с рассветом здесь.

Вой над землёй — лёд и холод, и стынет кровь.

И видит Бог — стая псов, взгляд слепой,

оставит след там свой у края.

Как призрак, светит в темноту звезда,

И лунный свет награда.

Ждёт святых не простая игра в круге ада.

Вой над землёй — лёд и холод, и стынет кровь.

И видит Бог — стая псов, взгляд слепой,

оставит след там свой у края.

Здесь слёзы сквозь смех, взгляд на смерть.

Жаль только тех, кто кинул стаю.

И жизнь течёт своей рекой.

Назад шаг, вперёд два, из праха в огонь.

Но смерть стоит за твоей спиной.

Придёт ночь, уйдёт свет, настанет покой.

Вой над землёй — лёд и холод, и стынет кровь.

И видит Бог — стая псов, взгляд слепой,

оставит след там свой у края.

Здесь слёзы сквозь смех, страх для смелых,

В сердцах пустота.

Жаль тех, кто в даль навсегда

Сами погибнут за свою стаю.

Весь світ збожеволів,

Йде гра ва-банк!

Мчить час, розмітаючи морок,

Не втекти і не повернутися.

Треба зрозуміти, що не так просто

Чорною стіною світ виявився.

— Чекає вогонь.

Зграя має повернути назад.

—Плоть і кров.

Чекає попереду дихання скель.

Зграя біжить беззвучною стіною.

Зграя!

І брязкіт ланцюгів глухий.

Оніміли звуки раю, і розправив крила ангел.

Чекаючи смерть біля краю, в тіні пекла бродить зграя.

З віку в століття в пилу своїх прапорів

Натовп рабів і потвор.

З сотні вибраних імен

Свіжу плоть посилає у вогонь.

Зграя біжить беззвучною стіною.

Зграя!

І брязкіт ланцюгів глухий.

Оніміли звуки раю, і розправив крила ангел.

Чекаючи смерть біля краю, в тіні пекла бродить зграя.

Не зникнуть річки, не вщухне вітер,

Якщо буде зграя з світанком тут.

Виття над землею — лід і холод, і холоне кров.

І бачить Бог — зграя псів, погляд сліпий,

залишить слід там свій біля краю.

Як примара, світить у темряву зірка,

І місячне світло нагорода.

Чекає святих непроста гра в колі пекла.

Виття над землею — лід і холод, і холоне кров.

І бачить Бог — зграя псів, погляд сліпий,

залишить слід там свій біля краю.

Тут сльози крізь сміх, погляд на смерть.

Жаль тільки тих, хто кинув зграю.

І життя тече своєю рікою.

Назад крок, вперед два, з праху у вогонь.

Але смерть стоїть за твоєю спиною.

Прийде ніч, піде світло, настане спокій.

Виття над землею — лід і холод, і холоне кров.

І бачить Бог — зграя псів, погляд сліпий,

залишить слід там свій біля краю.

Тут сльози крізь сміх, страх для сміливих,

У серцях порожнеча.

Жаль тих, хто в далечінь назавжди

Самі загинуть за свою зграю.