Маятник - Фактор 2

И я тебя забываю… ооу

Безрассудно рыдаю… ооу,

А я тебя забываю… ооу

Постоянно внушаю… ооу

И я тебя забываю… ооу

Безрассудно рыдаю… ооу,

А я тебя забываю… ооу

Постоянно внушаю… ооу

Мне сказали, что ты опять встречаешься с ним

В моих лёгких застывает сигаретный дым

Я достойно принимаю ядовитый удар

Ты умеешь делать больно — это твой дар

Вливаясь в зимнюю тоску

Я фотографию порву с изображением твоим

Теперь ты просто… аноним

И я тебя забываю

Безрассудно рыдаю и нарошно теряю твой след,

А я тебя забываю

Постоянно внушаю, что любви никакой больше нет

И я тебя забываю

Безрассудно рыдаю и нарошно теряю твой след,

А я тебя забываю

Постоянно внушаю, что любви никакой больше нет

Видит Бог, я хотел помириться с тобой

Опоздал, и теперь он опять твой герой

Ты словно маятник качаешься назад и вперёд

То ко мне, то к нему или на оборот

Вливаясь в зимнюю тоску

Я фотографию порву с изображением твоим

Теперь ты просто… аноним

И я тебя забываю

Безрассудно рыдаю и нарошно теряю твой след,

А я тебя забываю

Постоянно внушаю, что любви никакой больше нет

И я тебя забываю

Безрассудно рыдаю и нарошно теряю твой след,

А я тебя забываю

Постоянно внушаю, что любви никакой больше нет

И я тебя забываю… ооу

Безрассудно рыдаю… ооу,

А я тебя забываю… ооу

Постоянно внушаю… ооу

И я тебя забываю… ооу

Безрассудно рыдаю… ооу,

А я тебя забываю… ооу

Постоянно внушаю… ооу

І я тебе забуваю... ооу

Нерозважливо ридаю… ооу,

А я тебе забуваю... ооу

Постійно вселяю… ооу

І я тебе забуваю... ооу

Нерозважливо ридаю… ооу,

А я тебе забуваю... ооу

Постійно вселяю… ооу

Мені сказали, що ти знову зустрічаєшся з ним

В моїх легень застигає сигаретний дим

Я гідно приймаю отруйний удар

Ти вмієш робити боляче — це твій дар

Вливаючись у зимову тугу

Я фотографію порву з зображенням твоїм

Тепер ти просто... анонім

І я тебе забуваю

Безрозсудно ридаю і нарошно втрачаю твій слід,

А я тебе забуваю

Постійно вселяю, що кохання ніякого більше немає

І я тебе забуваю

Безрозсудно ридаю і нарошно втрачаю твій слід,

А я тебе забуваю

Постійно вселяю, що кохання ніякого більше немає

Бачить Бог, я хотів помиритися з тобою

Запізнився, і тепер він знову твій герой

Ти немов маятник гойдаєшся назад і вперед

То до мені, то до ньому або на оборот

Вливаючись у зимову тугу

Я фотографію порву з зображенням твоїм

Тепер ти просто... анонім

І я тебе забуваю

Безрозсудно ридаю і нарошно втрачаю твій слід,

А я тебе забуваю

Постійно вселяю, що кохання ніякого більше немає

І я тебе забуваю

Безрозсудно ридаю і нарошно втрачаю твій слід,

А я тебе забуваю

Постійно вселяю, що кохання ніякого більше немає

І я тебе забуваю... ооу

Нерозважливо ридаю… ооу,

А я тебе забуваю... ооу

Постійно вселяю… ооу

І я тебе забуваю... ооу

Нерозважливо ридаю… ооу,

А я тебе забуваю... ооу

Постійно вселяю… ооу