She's Like The Swallow - Fairport Convention

She’s like the swallow that flies so high

She’s like the river that never runs dry

She’s like the sunshine on the lee shore

I love my love and love is no more

'Twas down in the meadow this fair maid bent

A-picking the primrose just as she went

The more she picked and the more she pulled

Until she gathered her apron full

She climbed on yonder hill above

To give a rose unto her love

She gave him one, she gave him three

She gave her heart for company

And as they sat on yonder hill

His heart grew hard, so harder still

He has two hearts instead of one

She says, «Young man, what have you done?»

«How foolish, foolish you must be

To think I love no one but thee

The world’s not made for one alone

I take delight in everyone.»

She took her roses and made a bed

A stony pillow for her head

She lay her down, no more did say

But let her roses fade away

She’s like the swallow that flies so high

She’s like the river that never runs dry

She’s like the sunshine on the lee shore

She loves her love but she’ll love no more

Вона, як ластівка, що літає так високо

Вона як річка, яка ніколи не висихає

Вона як сонце на підвітряному березі

Я люблю свою любов, і любові більше немає

«Ця прекрасна служниця була внизу на лузі

A-збираючи примулу, як вона йшла

Чим більше вона вибирала, тим більше тягнула

Поки не зібрала фартух повний

Вона піднялася на пагорб вище

Подарувати троянду її коханню

Дала йому одну, дала три

Вона віддала своє серце за компанію

І як вони сиділи на тому пагорбі

Його серце стало твердим, ще сильніше

У нього два серця замість одного

Вона каже: «Молодий чоловіче, що ти наробив?»

«Який же ти, мабуть, дурний

Думати, що я нікого не люблю, крім тебе

Світ створений не для одного

Я задоволений кожним».

Вона взяла свої троянди й застелила ліжко

Кам’яна подушка для її голови

Вона поклала її, більше нічого не сказала

Але нехай її троянди зів’януть

Вона, як ластівка, що літає так високо

Вона як річка, яка ніколи не висихає

Вона як сонце на підвітряному березі

Вона любить своє кохання, але більше не любить