Red And Gold - Fairport Convention

Red and Gold are royal colours

Peasant colours are green and brown

Green is the corn in the brown earth when it’s growing

Red and gold when the harvest is cut down

Through Cropredy in Oxfordshire the Cherwell takes its course

And the willows weep into its waters clear

My name it is Will Tims and it’s here that I was born

And raised in faith my King and God to fear

In 1644 the King in Oxford Town did dwell

Though we’d heard that Cromwell’s army was nearby

It did not occur to me that little Cropredy

Could be witness to the meeting of both sides

On June the 29th that year I was about my work

Cutting hedges in the meadow by the stream

My blade slipped, I cut my hand and my own dear blood did flow

Upon the brown earth and the corn still green

Now it did distress me so to watch my own blood flow

And quickly soak into the greedy ground

In red and gold my colours swam and sweat broke on my brow

And faint I knew that I must lay me down

At first I thought the thundering was just inside my head

So I raised myself above the hedge to see

And I watched as in a dream as the armies fought downstream

The Battle for the Bridge at Cropredy

Now the King’s men fought in red and gold though Cromwell’s men were plainer

The blood they spilled was coloured just the same

Through the hedgerow’s fragile cover I saw brother killing brother

And all of this was done in Jesus' name

All that day and all the next the battle it was raging

Though when darkness came I slipped away

But the crying of the dying kept me wakeful and just lying

In my bed until the dawning of the day

And the dreams I had were red and gold

And the little stream became a flood

From all my brothers killing one another

Till waking I realised it was all my own dear blood

Some were buried in the church and some just where they fell

With no markers to declare their place of rest

But the poppies they do grow where they were never sown

And to my mind they do declare it best

And each year when the green corn once again turns into gold

And the poppies in the field again remind me

Like the scar upon my hand and the blood spilled on this land

And the hungry earth so eager to confine me

For read and gold they are the colours

One is blood and one is power

Though I may find my rest in Cropredy Church

In golden fields forever will spring the poppy flower

By Cropredy the Cherwell is still bidden to keep flowing

And the willows by its side still gently weep

But still in restless dreams by this most peaceful stream

The poppies wake me from my rightful sleep

And the dreams I have are red and gold

And the little stream becomes a flood

From all my brothers killing one another

Till waking I realise it’s all my own dear blood

Червоний і золотий — королівські кольори

Селянські кольори зелений і коричневий

Зелений — це кукурудза в коричневій землі, коли вона росте

Червоний і золотий, коли збирають урожай

Через Cropredy в Оксфордширі Cherwell бере свій шлях

І плачуть верби в його води чисті

Мене звати Уілл Тімс, і саме тут я народився

І виховав у вірі мого Царя і Бога для страху

У 1644 році король в Оксфорд-Таун дійсно жив

Хоча ми чули, що армія Кромвеля поруч

Мені не спало на думку, що маленький Кропреді

Може бути свідком зустрічі обох сторін

29 червня того року я був про свою роботу

Зрізання живоплотів на лузі біля струмка

Мій лезо зісковзнувся, я порізав руку, і моя власна дорога кров потекла

На коричневій землі і кукурудзі ще зелена

Тепер мене дуже засмучувало, тому спостерігати за течією власної крові

І швидко вмочиться в жадібну землю

У червоному та золотому мої кольори попливли, і піт обливався моїм чолом

І втратив свідомість, я знав, що мушу покластися

Спочатку я подумав, що грім у мене в голові

Тож я піднявся над живоплотом, щоб побачити

І я бачив, як у сні, як армії воюють за течією

Битва за міст у Кропреді

Тепер люди короля билися в червоному і золотому, хоча люди Кромвеля були простішими

Кров, яку вони пролили, була такого ж кольору

Крізь тендітне покриття живоплоту я бачив, як брат вбиває брата

І все це було зроблено в ім’я Ісуса

Весь той день і весь наступний бій, який він вирував

Хоча коли настала темрява, я вислизнув

Але плач вмираючого не давав мені спати й просто брехати

У моєму ліжку аж до світанку дня

І сни, які я бачили, були червоно-золотими

І маленький струмок став повені

Від усіх моїх братів, які вбивають один одного

Доки я не прокинувся, я зрозумів, що це була моя власна дорога кров

Деякі були поховані в церкви, а деякі просто там, де вони впали

Без маркерів для вказівки місця відпочинку

Але мак вони вирощують там, де його ніколи не сіяли

І, як на мене, вони оголошують, що це найкраще

І кожного року, коли зелена кукурудза знову перетворюється на золото

І маки в полі знову нагадують мені

Як шрам на моїй руці та кров, пролита на цій землі

І голодна земля так прагне мене обмежити

Для читання і золота це кольори

Одне — кров, а одне  сила

Хоча я можу знайти свій відпочинок у церкві Кропреді

На золотих полях назавжди буде веснити квітка маку

Від Cropredy, Червелл досі хоче продовжити текти

А верби біля нього досі тихо плачуть

Але все ще в неспокійних мріях біля этого наймирнішого потоку

Маки пробуджують мене від мого законного сну

І мрії, які я бачу, червоні й золоті

І маленький струмок стає повені

Від усіх моїх братів, які вбивають один одного

Доки я не прокинувся, я усвідомлюю, що це все моя дорога кров