Jack O'Rion - Fairport Convention

Jack Orion was the finest fiddler ever fiddled on the string

He could drive young ladies wild with a tune his wires would sing

He could fiddle the fish out of salt water, water from a marble stone

Or milk from out a maiden’s breast though baby she had none

There he played in the castle hall and there he played them fast asleep

Except it was for the young countess who, for love, she stayed awake

So first he played her a slow air and then he played it brisk and gay

And oh, dear love, behind her glove, this lady she did say

Ere the day has dawned and the cocks have crowed and flapped their wings so wide

It’s you must come to my chamber there and lie down by my side

So he wrapped his fiddle in a cloth of green and he stole out on his a-tip-a-toe

And he’s off back to his young boy Tom as fast as he could go

Ere the day has dawned and the cocks have crowed and flapped their wings so wide

I’m bid to go to the lady’s door and stretch out by her side

Lie down, lie down, my good master, here’s a blanket to your hand

And I’ll waken you in as good a time as any cock in this land

Now Tom took the fiddle into his hand, he fiddled and he played for a full hour

Until he played him fast asleep;

he’s off to the lady’s bower

And when he came to her chamber door, he twirled softly at the pin

The lady, true to her promise, rose up and let him in

He did not take that lady gay to bolster nor to bed

But down upon the hard cold floor right soon he had her laid

And he did not kiss her when he came nor yet but from her he did go

But in out the lady’s bedroom window, the moon like a coal did glow

Ragged are your stockings, love, and stubbly is your cheek and chin

And tousled is that yellow hair that I saw yestereve

These stockings belong to my boy Tom, they were the first came to my hand

The wind must have tousled my yellow hair and I rode over the land

Now Tom took the fiddle into his hand, he fiddled and he played so saucily

He’s off back to his master’s house as fast as go could he

Wake up, wake up, oh my good master, why snore you there so loud?

There’s not a cock in all this land but has clapped his wings and crowed

Jack Orion took the fiddle into his hand and he fiddled and he played so merrily

He’s off away to the lady’s house as fast as go could he

And when he came to the lady’s door, he twirled so softly at the pin

Saying Oh, my dear, it’s your true love, rise up and let me in

She said Surely you didn’t leave behind a golden brooch nor a velvet glove

Or are you returning back again to taste more of my love?

Jack Orion, he swore a bloody oath, by oak, by ash, by bitter thorn

Lady, I never was in your house since the day that I was born

Oh, then it was your young boy Tom that cruelly has beguiled me

Oh woe, that the blood of that ruffian boy did spring in my body

Jack Orion sped off to his own house, saying

Tom, my boy, come here to me

He hung him from his own gatepost, high as a willow tree

Джек Оріон був найкращим скрипачом, який коли-небудь грав на струні

Він умів зводити з розуму молодих дівчат, мелодію, яку співали його дроти

Він умів витягувати рибу із солоної води, воду з мармурового каменю

Або молоко з дівочих грудей, хоча дитини в неї не було

Там він грав у залі замку, а там грав у них міцно спати

За винятком того, що це було для молодої графині, яка з любові не спала

Тож спершу він грав її повільно, а потім грав жваво й весело

І о, кохана, за її рукавичкою сказала ця жінка

Перед тим, як світався день, а півні заспівали й так широко махали крилами

Це ти повинен прийти до моєї кімнати й лягти біля мене

Тому він загорнув свою скрипку в тканину зеленого кольору і викрався на пальці

І він повертається до свого маленького хлопчика Тома так швидко, як тільки міг

Перед тим, як світався день, а півні заспівали й так широко махали крилами

Я хочу підійти до дверей жінки й розтягнутися біля нею

Ляжте, лягайте, мій добрий господаре, ось вам ковдра на руку

І я розбуджу тебе в такий же гарний час, як і будь-який півень у цій країні

Тепер Том узяв скрипку в руку, грав на гримах цілу годину

Поки він не відтворив його міцним сном;

він прямує до альтанки дами

І коли він підійшов до дверей її кімнати, він тихо покрутився біля шпильки

Жінка, дотримуючись своєї обіцянки, встала і впустила його

Він не брав ту жінку-гей підтримати чи спати

Але незабаром він поклав її на тверду холодну підлогу

І він не цілував її, коли прийшов, але й пішов від неї

Але у вікні спальні жінки світив місяць, мов вугілля

Розірвані твої панчохи, кохання, а щетина твоя щока й підборіддя

І скуйовджене — це жовте волосся, яке я бачив учора

Ці панчохи належать мому хлопчику Тому, вони першими потрапили до мої руки

Мабуть, вітер скуйовдив моє жовте волосся, і я поїхав по землі

Тепер Том узяв скрипку до рук, грав і грав так зухвало

Він повертається в дім свого господаря так швидко, як міг

Прокидайся, прокидайся, о мій добрий господаре, чому ти там так голосно хропеш?

Немає жодного півня на всій цій землі, а він плескав крилами та заспівав

Джек Оріон взяв скрипку до рук і грав, і так весело грав

Він їде до дому жінки так швидко, як міг

І коли він підійшов до дверей жінки, він так тихо крутився біля шпильки

Сказавши "О, люба моя, це твоя справжня любов, встань і впусти мене".

Вона сказала, що ти не залишив після себе ні золотої брошки, ні оксамитової рукавички

Або ти повертаєшся знову, щоб скуштувати більше моєї любові?

Джек Оріон, він присягнув криваву, дубом, ясеном, гірким терном

Пані, я ніколи не був у вашому домі з дня свого народження

О, значить, твій хлопчик Том жорстоко обдурив мене

О, горе, що кров того негідного хлопчика таки залила в моєму тілі

Джек Оріон помчав до власного дому, сказавши:

Томе, мій хлопчик, підійди до мене

Він повісив його на власному стовпі воріт, високо, як верба