Loslassen - Face

So viele Jahre sind vergangen seit du gingst

Und es hat sich viel verändert, ich war damals noch ein Kind

Werd' nie vergessen, wie du da lagst zwischen kahlen Wänden

An all den Schläuchen angeschlossen, die dir atmen helfen

Bist einfach eingeschlafen und nicht mehr aufgewacht

So still und leise, ganz allein hast du dich aufgemacht

Du wolltest nie, dass wir uns jemals um dich sorgen sollen

Deswegen hast du bis zuletzt gesagt, es wird in Ordnung kommen

Du hast so hart gekämpft und niemals aufgegeben

Bis zu dem Tag als Martin fort war und die Augen tränten

Und jedes Mal leg' ich dir Blumen auf das Beetchen hier

Bleib noch ein Augenblick da sitzen und erzähl mit dir

Das alles fühlt sich schon so an, als wär es so weit weg

Frag mich, ob du von dort oben deinen Sohn erkennst

Ham uns versprochen, wir sind immer füreinander da

In jener Nacht, als Mama ging und alles anders war

Und heute seh' ich es ist alles anders und ich denk an Morgen

Reden so selten miteinander sind uns fremd geworden

Wir sind Familie und bei Gott wir sollten dichter bleiben

Auch wenn die Wege die wir geh' n ne andere Richtung zeigen

Gib mir nur zehn Minuten Zeit, für die Menschen die mir wichtig sind

Jede Zeile die ich schreibe ist für dich bestimmt

Auf uns’rer Suche nach dem Glück

Sind so weit gerannt, aber rudern nie zurück

Gib mir zehn Minuten Zeit, für die Menschen die mir wichtig sind

Jede Zeile die ich schreibe ist für dich bestimmt

Und wir rasen und wir hetzen durch die Zeiten

Wunden brauchen Jahre, aber Narben werden bleiben

Dein Bild zebrochen und ich pack die letzten Scherben weg

Und jeden Morgen werd' ich wach in einem leeren Bett

Hör alle sagen, Wunden heilen mit der Zeit

Doch bis heute fühlt es sich so an, als seien sie nicht so weit

Wir ham so oft gestritten, denn ich wollt Recht behalten

Hab dich am Ende nur noch selten mit Respekt behandelt

Wolltest dein' Mann für dich alleine und dich anvertrau’n

Doch hab mich anderweitig umgesehen nach ander’n Frauen

Und trotzdem würd' ich meine Hand dafür ins Feuer legen

Dass du immer ehrlich warst, denn du bist eine treue Seele

Ich hab so viel geredet, doch du warst meistens still

War nur zu feige, um zu zeigen, dass ich’s nicht mehr will

Wir ham so viel erlebt, in dieser kurzen Zeit

Ich hoff' es ist noch nicht zu spät dafür, es tut mir leid

Ich bin so oft gefallen, doch du hast mich aufgefangen

Weiß du wärst da geblieben, wär ich in den Bau gegangen

Ich glaube sehr, das bisschen Abstand hat uns gut getan

Und heute bin ich wirklich dankbar, dass wir uns noch haben

Und immer wenn du Hilfe brauchst, du sollst nicht lange warten

Will diesen Vers nur nutzen und dir dafür Danke sagen

Gib mir nur zehn Minuten Zeit, für die Menschen die mir wichtig sind

Jede Zeile die ich schreibe ist für dich bestimmt

Auf uns’rer Suche nach dem Glück

Sind so weit gerannt, aber rudern nie zurück

Gib mir zehn Minuten Zeit, für die Menschen die mir wichtig sind

Jede Zeile die ich schreibe ist für dich bestimmt

Und wir rasen und wir hetzen durch die Zeiten

Wunden brauchen Jahre, aber Narben werden bleiben

Минуло стільки років, як ти пішов

І багато чого змінилося, я тоді був ще дитиною

Ніколи не забуду, як ти лежав між голими стінами

Прикріплений до всіх трубок, які допомагають дихати

Ти просто заснув і не прокинувся

Так тихо й тихо, ти вирушаєш сам

Ти ніколи не хотів, щоб ми коли-небудь хвилювалися про тебе

Ось чому ти сказав до кінця, що все буде добре

Ти так важко боровся і ніколи не здавався

Аж до того дня, коли Мартіна не було, а очі його сльозилися

І щоразу я кладу тут для вас квіти на ліжко

Посидьте на мить і поговоріть із собою

Усе таке відчуття, ніби це так далеко

Спитай мене, чи впізнаєш ти свого сина звідти

Хем пообіцяв нам, що ми завжди будемо поруч один для одного

Тієї ночі, коли мама пішла, і все було інакше

А сьогодні я бачу все інакше і думаю про завтрашній день

Розмови один з одним так рідко стали для нас чужими

Ми сім’я, і, клянусь Богом, маємо бути ближчими

Навіть якщо шляхи, якими ми йдемо, вказують у інший бік

Просто дай мені десять хвилин для людей, про яких я піклуюся

Кожен рядок, який я пишу, призначений для вас

У наших пошуках щастя

Пробігли так далеко, але ніколи не гребли назад

Дайте мені десять хвилин для людей, про яких я піклуюся

Кожен рядок, який я пишу, призначений для вас

І ми мчимось і мчимось крізь часи

На рани потрібні роки, але шрами залишаться

Твоя картина розбилася, і я збираю останні осколки

І щоранку я прокидаюся в порожньому ліжку

Почуйте, як усі говорять, що рани загоюються з часом

Але до сьогодні здається, що вони не готові

Ми так часто сперечалися, бо я хотів бути правим

Рідко в кінцевому підсумку ставився до вас з повагою

Ви хотіли, щоб ваш чоловік був один і довіряв вам

Але я шукав інших жінок в іншому місці

І все-таки я б за це поклав руку у вогонь

Щоб ти завжди був чесним, бо ти вірна душа

Я так багато говорив, а ти переважно мовчав

Був занадто боягузливим, щоб показати, що я більше цього не хочу

Ми так багато пережили за цей короткий час

Сподіваюся, ще не пізно для цього, вибачте

Я стільки разів падав, але ти мене спіймав

Знаєш, ти б залишився, якби я пішов у нору

Я дійсно думаю, що невелика відстань принесла нам користь

І сьогодні я дуже вдячний за те, що ми все ще маємо одне одного

І коли вам потрібна допомога, не варто довго чекати

Просто хочу використати цей вірш і сказати спасибі за нього

Просто дай мені десять хвилин для людей, про яких я піклуюся

Кожен рядок, який я пишу, призначений для вас

У наших пошуках щастя

Пробігли так далеко, але ніколи не гребли назад

Дайте мені десять хвилин для людей, про яких я піклуюся

Кожен рядок, який я пишу, призначений для вас

І ми мчимось і мчимось крізь часи

На рани потрібні роки, але шрами залишаться