Utandım Ah - Eypio, Fuat

Utandım, ah

Söylemem neden, biliyorsun

Yolum uzun, gidiyordum

«Suçlusun sen"diyorsun

Bi' eksik, bi' fazla hepsi dursun

Tamamdır, ah

«Düştüm, el ver"diyorsun

Doğduk ölcez, biliyorsun

Görmeyen göz kör olsun, yok oldum

Düşman senle mutlu olsun

Yeah, astım var ciğerimde

Ölen çocuklar sırtımda

Gemiler kalkmıyo' rıhtımdan

Yoldan çıkalım mı, hem de kırkında?

Kadehi kaldır yeni şarkımda

Torba tutar lunaparkında

Apo geçti feleğin çarkından

Çak kralına, hem de tahtında

Yorulmuştuk biz açlıktan

Şimdi iki araba var otoparkımda

Çocukluğum betonların altında

Yıksa bi' gelip Cüneyt Arkın da

İstanbul bence bi' kaşarsın

Yeditepe var ayağının altında

Simitlerin de ateş pahası

İzmarit yiyo' vapurdaki martın da

Utandım, ah

Söylemem neden, biliyorsun

Yolum uzun, gidiyordum

«Suçlusun sen"diyorsun

Bi' eksik, bi' fazla hepsi dursun

Tamamdır, ah

«Düştüm, el ver"diyorsun

Doğduk ölcez, biliyorsun

Görmeyen göz kör olsun, yok oldum

Düşman senle mutlu olsun

Beklemeyi bilmek (Öf)

Urgan ilmek ilmek

Boynuma dolandı ölüm, kısmet

Hayatın yarısı gözyaşı silmek

Olasılıkları kendin yarat

Şans hazır olana güler içim kara

Gözüm ışık saçar, mezarda hava

Solumaya alıştı ciğerim anam

Sonu tatlı biten tek şey masallar

İdam sehpasından atar kahkaha

Başladığın işi bitir evlat

Ben yılan değilim, gel sarıl bana

Boynum kıldan ince, zıpla icab edince

Bıçakları bile keskin, vurma dibe verme fire

Kurtlar girdi inine, öter siren ince ince

Ustam hep yazar

Çırak hep bakar

Öğrenir hayat zor

Ellerinden kayar

Durmaz akar kan

Kurnaz düşmanlar

(Kabusa dönen rüyalar)

(Kaçar dünyadan)

Мені соромно, ах

Я не скажу тобі чому, ти знаєш

Мій шлях довгий, я йшов

ти кажеш "ти винен"

На один менше, на один більше, не кажучи вже про всі

добре, ах

Ви кажете "я впав, дай мені руку"

Ми народжуємося, ми вмираємо, знаєте

Хай сліпе око осліпне, я пішов

Нехай ворог буде щасливий з тобою

Так, у мене астма в легенях

мертві діти на моїй спині

Кораблі з доку не відходять

Зійдемо з дороги, в сорок?

Підніміть келих на мою нову пісню

Тримає сумку в парку розваг

Апо пройшов через колесо фортуни

До царя хаку і на його трон

ми втомилися від голоду

Зараз на моїй стоянці стоять дві машини

Моє дитинство під бетоном

Приходьте і вимийте Cüneyt Arkın

Стамбул, я думаю, ти будеш хмуритися

Є Єдітепе під вашими ногами

Бублики теж за рахунок вогню

Їсть сигарету, але також і чайку на поромі

Мені соромно, ах

Я не скажу тобі чому, ти знаєш

Мій шлях довгий, я йшов

ти кажеш "ти винен"

На один менше, на один більше, не кажучи вже про всі

добре, ах

Ви кажете "я впав, дай мені руку"

Ми народжуємося, ми вмираємо, знаєте

Хай сліпе око осліпне, я пішов

Нехай ворог буде щасливий з тобою

Знаючи чекати (тьфу)

мотузка петля петля

Смерть обвила мою шию, доля

напівжиття витирати сльози

Створіть власні можливості

Фортуна сміється з тих, хто готовий, серце моє темне

Моє око світиться, повітря в могилі

Моя печінка звикла дихати

Єдине, що солодко закінчується – це казки

Сміх із камери смертників

Закінчи розпочате сину

Я не змія, обійми мене

Моя шия тонша за волосину, стрибайте, коли треба

Навіть леза гострі, не вдаряються про дно

Вовки увійшли в його лігво, сирена тихо гуде

Мій господар завжди пише

Учень завжди дивиться

дізнається, що життя важке

вислизає з рук

безперервний кровотік

хитрі вороги

(Сни, які перетворюються на кошмари)

(Втеча зі світу)