Paradoxes - Everon

The evening sun shines on the sea

Forgotten dreams come back to me

A river run dry returns in flood

Running through my veins

Running through my blood

It was a very special magic moment’s glance

A dreamer back in paradise

A dancer lost in trance

Every word you said still echoes in my ears

When I close my eyes I still hear every noise

I would not waste a minute, if I had the choice

If I could make the winds raise with a prayer

I would call them all to take me there

Rivers run dry, but waters flow

No sun in the sky, but flowers grow

A silent scream that hurts my ears

A friendly word that causes fears

That’s what we are

We live in the age of the paradox man

In riddles we speak and riddles we are

I cannot take anymore

From the day of our birth we are searching for tenderness

For the love we need and acceptance we seek without cautiousness

With every day that goes by our demands grow

While our conscience seems to get less

I am just like this myself

And so that is what I confess

It is a wired game we play

Everyone so led astray

How I wish there was somebody

That I could count upon

How many times in my life have I sold my own identity

Have I been the victim of my own incapacity

It’s an endless flow

A constant up and down

Sometimes we are close to reach a shore

Sometimes we are close to drowning

Forever it goes on

From our first day to the last

There are some precious moments in between

They are all I need

They are all I care for

Rivers run dry, but waters flow

No sun in the sky, but flowers grow

«Yes» we say, but «No» we mean

Mostly things are not what they seem

That’s how it is

We live in an age of paradoxes

Encoded in riddles

But nobody knows what they mean anymore

Wasting years with a second’s levity

Undermining laws of gravity

Generations sacrificed on the altar of progress

If there would only be a place somewhere

That could offer me some rest

Where I could stay until this storm is over

So here is my request

It’s an endless flow

A constant up and down

Sometimes we are close to reach a shore

Sometimes we are close to drowning

Forever it goes on

From our first day to the last

There are some precious moments in between

They are all I need

They are all I care for

Higher than high becomes lower than low

We go faster than fast, but move slower than slow

Perspectives change in the moment of truth

The travesty ends in the moment of proof

It was a very special magic moment’s glance

A dreamer back in paradise

A dancer lost in trance

Every word you said still echoes in my ears

The shining sparkle in your eyes

This is all I need

This is all I care for

Вечірнє сонце світить на морі

До мене повертаються забуті сни

Пересихаюча річка повертається в повінь

Течу по моїх венах

Протікає по моїй крові

Це був дуже особливий чарівний погляд

Мрійник повернувся в рай

Танцюристка, загублена в трансі

Кожне сказане твоє слово досі лунає у моїх вухах

Коли я заплющую очі, досі чую кожен шум

Я б не витрачав ні хвилини, якби у мене був вибір

Якби я зміг підняти вітер молитвою

Я б покликав їх усіх, щоб вони відвезли мене туди

Річки пересихають, а води течуть

На небі немає сонця, але ростуть квіти

Тихий крик, від якого болять вуха

Дружнє слово, яке викликає страх

Ось що ми є

Ми живемо в епоху людини-парадоксу

У загадках ми говоримо, а загадками ми — ми

Я більше не можу

З дня народження ми шукаємо ніжності

За любов, якої ми потрібна, і прийняття, якого шукаємо без обережності

З кожним днем наші вимоги зростають

У той час як наша совість, здається, стає менше

Я сам такий

І тому це у чому я зізнаюся

Це провідна гра, у яку ми граємо

Усі так звели з шляху

Як би я хотів, щоб хтось був

На що я міг розраховувати

Скільки разів у своєму житті я продавав власну особистість

Чи став я жертвою власної неспроможності

Це нескінченний потік

Константа вгору і вниз

Іноді ми близькі до берега

Іноді ми близькі до того, щоб потонути

Це триває вічно

Від першого дня до останнього

Між ними є цінні моменти

Вони все, що мені потрібно

Це все, про що я дбаю

Річки пересихають, а води течуть

На небі немає сонця, але ростуть квіти

«Так» ми скажемо, але «Ні» ми маємо на увазі

Здебільшого речі не такі, якими здаються

Ось як це 

Ми живемо в епоху парадоксів

Закодовано в загадках

Але ніхто більше не знає, що вони означають

Витрачати роки з легковажністю до секунди

Підриваючи закони гравітації

Покоління принесені в жертву на вівтар прогресу

Якби десь було тільки місце

Це може запропонувати мені трохи відпочити

Де я міг би залишитися, поки не закінчиться цей шторм

Тож ось мій прохання

Це нескінченний потік

Константа вгору і вниз

Іноді ми близькі до берега

Іноді ми близькі до того, щоб потонути

Це триває вічно

Від першого дня до останнього

Між ними є цінні моменти

Вони все, що мені потрібно

Це все, про що я дбаю

Вищий за високий стає нижчим за низький

Ми їдемо швидше, ніж швидко, але рухаємося повільніше, ніж повільно

Перспективи змінюються в момент істини

Пародія закінчується в момент доказу

Це був дуже особливий чарівний погляд

Мрійник повернувся в рай

Танцюристка, загублена в трансі

Кожне сказане твоє слово досі лунає у моїх вухах

Яскравий блиск у твоїх очах

Це все, що мені потрібно

Це все, що мене хвилює