Moon - Eve 6

She said look at the moon

It’s like a fingernail clipping

A sliver of light in the cold black sky

I gave her my coat, held her close and she cried

As the sun came up over the jagged skyline

The silence amplified our beating hearts

And I didn’t answer when she asked why

One life to live

Many paths to take

One twists and turns and falls away

And flowers bloom in brilliant light

And fade into the night

So much to lose

Or so it seems

These idle games and children’s dreams

How they confound and split the seams inside my mind

I just keep moving on into the unknown

And I go walking alone near the St. Augustine bell

And thinking about you since you went away

We used to sit here and watch as the shadows played

And if I try real hard, I can remember that sound

Ringing out just like a clarion

Echoing off of the wall of the dark arcade

One life to live

Many paths to take

One twists and turns and falls away

And flowers bloom in brilliant light

And fade into the night

So much to lose

Or so it seems

These idle games and children’s dreams

How they confound and split the seams inside my mind

I just keep moving on into the unknown

You know being alone feels like I’m holding my breath

I try to be cool, I try to push it down

I walk like I know where to go on a Friday night

And the city streets are the fangs of a beast

Yeah it’s always tired, but it never sleeps

I cry with the silence, dance with the freaks

Come on, I’m getting on into the unknown

Вона сказала, подивись на місяць

Це як обрізання нігтя

Частинка світла в холодному чорному небі

Я дав їй своє пальто, притиснув її до себе, і вона заплакала

Коли сонце зійшло над зубчастий горизонт

Тиша посилила наші серця, що б’ються

І я не відповів, коли вона запитала, чому

Прожити одне життя

Багато шляхів

Один крутиться і відпадає

І квіти розквітають у яскравому світлі

І зникають у ніч

Так багато можна втратити

Або так здається

Ці пусті ігри та дитячі мрії

Як вони заплутують і розколюють шви в моїй свідомості

Я просто рухаюся в невідоме

І я йду гуляю сам біля дзвону Святого Августина

І думаю про тебе з тих пір, як ти пішов

Раніше ми сиділи тут і дивилися, як грають тіні

І якщо я сильно стараюся, я згадаю цей звук

Дзвінок, як гуркіт

Відлуння від стіни темної аркади

Прожити одне життя

Багато шляхів

Один крутиться і відпадає

І квіти розквітають у яскравому світлі

І зникають у ніч

Так багато можна втратити

Або так здається

Ці пусті ігри та дитячі мрії

Як вони заплутують і розколюють шви в моїй свідомості

Я просто рухаюся в невідоме

Знаєш, я відчуваю себе на самоті, ніби затамував подих

Я намагаюся бути крутим, намагаюся знизити це

Я гуляю, наче знаю, куди пойти у п’ятницю ввечері

А міські вулиці – це ікла звіра

Так, він завжди втомлений, але ніколи не спить

Я плачу з тишею, танцюю з виродками

Давай, я кидаюся в невідоме