Страх - ЭТО ТьМА

Мой голос звучит у тебя в голове.

Я слева, я справа.

Ты — мой человек.

Сейчас все изменится, прямо у тебя на глазах.

Тебе страшно.

Это нормально.

Ведь я и есть твой страх.

Ты сейчас думаешь “Как же?

Мысли не кажутся мне чужими.”

Мы знакомы.

Ты чувствовал меня раньше,

Но мой голос слышишь впервые.

Помнишь, ты прыгнуть решил с парашютом,

А я вовсе того не хотел?

Я с цепи сорвался как будто

Едва самолёт взлетел.

А давно, еще в детском садике,

Ты впервые вышел на сцену.

Ты стоял там один, такой маленький,

У сотни людей под прицелом.

А недавно ты признавался в любви

И чувствовал себя зависшим над пропастью.

Но ведь мы с тобой против всего мира одни

Третьего нужно выбирать с осторожностью.

Получается, что я на твоей стороне,

Мы с тобой всегда неразлучны.

Но решение ты с собой принимаешь наедине,

Я лишь подсказываю, хочу как лучше.

Послушай, я знаю тебя давно.

В жизни все хорошо, есть работа и хобби, отпуск и сверхурочные.

Есть любимая девушка и настоящие друзья.

И, как у любого человека, у тебя есть мечта.

И ты даже делаешь что-то для ее осуществления.

Но я, твой страх, настаиваю на том, чтобы все оставалось как прежде.

Все ведь в порядке и так.

А там?

Там – неизвестность, там – бескрайняя кромешная темнота, через которую придется пробираться на ощупь.

Но именно там, вдалеке, твоя мечта.

Я всегда учил тебя бояться опасного.

А ты неправильно меня понял и стал бояться всего нового.

Всё, что тебя пугает, всего лишь предупреждает о возможных последствиях.

Я скажу, чего стоит остерегаться, но рисковать или нет — решение всегда за тобой.

Мій голос звучить у тебе в голові.

Я ліворуч, я праворуч.

Ти моя людина.

Зараз все зміниться, просто у тебе на очах.

Тобі страшно.

Це нормально.

Я ж і є твій страх.

Ти зараз думаєш “Як же?

Думки не здаються мені чужими.

Ми знайомі.

Ти відчував мене раніше,

Але мій голос чуєш уперше.

Пам'ятаєш, ти стрибнути вирішив з парашутом,

А я того не хотів?

Я з ланцюга зірвався начебто

Ледве літак злетів.

А давно, ще в дитячому садку,

Ти вперше вийшов на сцену.

Ти стояв там один, такий маленький,

У сотні людей під прицілом.

А нещодавно ти освідчувався в коханні

І почував себе завислим над прірвою.

Але ж ми з тобою проти всього світу одні

Третього потрібно обирати з обережністю.

Виходить, що я на твоєму боці,

Ми з тобою завжди нерозлучні.

Але рішення ти з собою приймаєш наодинці,

Я лише підказую, хочу якнайкраще.

Слухай, я знаю тебе давно.

У житті все добре, є робота та хобі, відпустка та понаднормові.

Є кохана дівчина та справжні друзі.

І, як у будь-якої людини, маєш мрію.

І ти навіть робиш щось для її здійснення.

Але я, твій страх, наполягаю на тому, щоб усе залишалося, як раніше.

Адже все гаразд і так.

А там?

Там – невідомість, там – безкрайня непроглядна темрява, через яку доведеться пробиратися на дотик.

Але саме там, далеко, твоя мрія.

Я завжди вчив тебе боятися небезпечного.

А ти неправильно мене зрозумів і почав боятися всього нового.

Все, що тебе лякає, лише попереджає про можливі наслідки.

Я скажу, чого варто остерігатися, але ризикувати чи ні – рішення завжди за тобою.