Satan - ERRDEKA

Schwarze Nadeln stechen Bilder in die Haut

Gefühle fallen ab wie Laub, alles taub

Mein Blick ist leer, wie die Straßen der Stadt

Ich zieh umher, hab das Schlafen so satt, es fuckt mich ab

Lieber wach als Dämonen zu vertreiben

Die von meiner Decke steigen, sich in meine Träume schleichen

Aus der Hölle klingen Geigen und vom Himmel ein Chor

Begeb' ich mich nach unten oder steig ich empor

Schwarze Wolken, bunt, so monochrom

Regenschauer schmettern wie Berettas auf Beton

Mein Kopf ist leer, nur die Venen sind voll

Der Stoff in meinem Blut erfüllt sein chemisches Soll

Aus den Gullideckeln schwappen Massen von toten Ratten

Durch die Abwasserkanälen zieht ein Heer schwarzer Fregatten

Krähen hängen mir im Nacken und mein Schädel ist tot

Ein Spalt in seiner Mitte, ihre Schnäbel sind rot

In der, in der, in der Nacht steig ich aus dem Bett

Die Schreie aus der Gruft haben mich aus dem Schlaf geweckt

Schwarze Stufen, altes Gestein

Dunkle Gestalten führen mich weiter hinein

Ich kann nichts sehen, deshalb folge ich dem Schwefelgeruch

Das Foyer des Baphometen dient als ewige Gruft

Inmitten nebliger Luft, blitzen Fackeln hervor

Von Kreaturen des Schattens, sie bewachen das Tor

Dann öffnen sie die Pforten, mir wird heißer denn je

Kann nicht warten meinen Meister zu sehen, lasst es geschehen!

In der, in der, in der Nacht steig ich aus dem Bett

Die Schreie aus der Gruft haben mich aus dem Schlaf geweckt

Чорні голки встромляють зображення в шкіру

Почуття опадають, як листя, все заціпеніло

Мій погляд порожній, як вулиці міста

Я пересуваюся, так втомившись від сну, що мене це бісить

Краще бути пильним, ніж відганяти демонів

Злізаючи зі стелі, прокрадаючись у мої мрії

З пекла звучать скрипки, а з раю – хор

Я спускаюся вниз чи піднімаюся

Чорні хмари, кольорові, такі однотонні

Дощова злива розбивається, як Беретта об бетон

У голові порожньо, тільки вени повні

Речовина в моїй крові відповідає своїй хімічній цілі

Маси дохлих щурів випливають із люків

Армія чорних фрегатів пересувається по каналізації

Ворони на моїй шиї, а мій череп мертвий

Посередині щілина, дзьоб у них червоний

В, в, вночі я встаю з ліжка

Крики з могили прокинули мене зі сну

Чорні сходи, стара скеля

Темні фігури ведуть мене далі всередину

Я нічого не бачу, тому слідкую за запахом сірки

Фойє Бафомета служить вічною гробницею

Серед туманного повітря спалахують факели

Із створінь тіні вони охороняють ворота

Потім вони відкривають ворота, мені стає гаряче, ніж будь-коли

Не можу дочекатися, коли мій господар втілить це в життя!

В, в, вночі я встаю з ліжка

Крики з могили прокинули мене зі сну