Atme ein atme aus - ERRDEKA

Durch die Fensterläden dringt das erste Tageslicht

solange bis es abend ist wir liegen rum und sagen nichts

zu schwach, beschäftigt mit sich selbst

mit jeder Stunde schnüren uns die fesseln dieser Welt

wieder ein

Eine Gruppe Psychonauten zur falschen Zeit geboren

das verloren an was sie glaubten zu oft verlaufen in meim eigenen Kopf

meine Sünden sind zu schwer um sie zu teilen mit Gott ich muss hier weg

was hatte ich hier nur zu suchen

zwischen all den Leichen die den Uhrzeiger verfluchen das leben läuft in stufen

jeder springt aus dem Takt.

Nicht mehr ich, nicht mehr du, nur ein Kind dieser Stadt.

Das kam zu malen

doch wie malt man heutzutage nimmt dass leben dir den Pinsel und die Drogen

deine Farbe

was bleibt ist eine Narbe in der Mitte meiner Brust

kalte Tage voller Raben in der Luft.

Ich Pflanze einen Baum

baue mir ein Haus, hab zwei Kinder und ne Frau

und dann erstmal ein' baun.

Atme ein Atme aus.

Ich Pflanze einen Baum

baue mir ein Haus, hab zwei Kinder und ne Frau

und dann erstmal ein' baun.

Ein leben wie im Traum.

Das Bier ist leer und drück die halbe Kippe aus

dann schleich ich mich vorbei durch den Gang ins Treppenhaus,

da draussen angelangt

kalte morgenluft

so langsam wird es Zeit dass du nach vorne kuckst

doch leider is mein Schädel zu Banane

mein Herz nicht reparabel hab 'ne strenge whisky-fahne und die endlos langen

bahnen auf dem silber Tablett

kamen gut doch nahmen mir danach die Willenskraft weg

hab mich versteckt bei mir zuhaus ich muss entgiften

muss die schlechten Eigenschaften in mir drin vernichten

muss auf alles verzichten was mir einiges gab doch mach ich weiter so dann

Schaufel ich mein eigenes Grab

und jeder Tag wird so unglaublich trist seitdem ich nicht mehr Kiffe keines

dieser Teile mehr schmiss

verschmilzt die eigene Sicht mit der von all den anderen Menschen die sich

längst vom leben trennten nur aus angst.

Ich Pflanze einen Baum

baue mir ein Haus, hab zwei Kinder und ne Frau

und dann erstmal ein' baun.

Atme ein Atme aus.

Ich Pflanze einen Baum

baue mir ein Haus, hab zwei Kinder und ne Frau

Крізь віконниці проникає перше денне світло

до вечора лежимо і нічого не говоримо

занадто слабкий, зайнятий собою

з кожною годиною ланцюги цього світу сковують нас

знову

Група психонавтів, народжена не в той час

які втратили те, у що вони вірили, що занадто часто губилося в моїй власній голові

Мої гріхи надто важкі, щоб поділитися з Богом, я мушу піти звідси

що я тут робив

між усіма трупами, які проклинають стрілки годинника, життя біжить поетапно

всі вискакують з ноги.

Більше не я, більше не ти, просто дитина цього міста.

Ось і прийшов малювати

але як ви малюєте в ці дні, що життя забирає ваш пензель і наркотики

твій колір

залишився шрам посередині моїх грудей

холодні дні, повні круків у повітрі.

Я саджу дерево

збудувати мені дім, мати двох дітей і дружину

а потім спочатку a' baun.

вдихати видихати

Я саджу дерево

збудувати мені дім, мати двох дітей і дружину

а потім спочатку a' baun.

Життя як уві сні.

Пиво порожнє, а ти викидаєш половину пида

потім я прокрадаюся коридором на сходову клітку,

прибув туди

холодне ранкове повітря

настав час дивитися вперед

але, на жаль, мій череп занадто банановий

моє серце неможливо відновити. У мене важкий віскі та нескінченно довгі

композиції на срібному блюді

прийшов добре, але потім забрав мою силу волі

Я сховався вдома, мені потрібно детоксикувати

повинен знищити погані якості в мені

Мені доведеться обходитися без усього, що дало мені багато, але я буду продовжувати це робити

Сам собі могилу копаю

і кожен день був таким неймовірно сумним, відколи я перестав палити травку

цих частин більше кидали

поєднує вашу власну точку зору з точкою зору всіх інших людей

давно розлучилися з життям тільки через страх.

Я саджу дерево

збудувати мені дім, мати двох дітей і дружину

а потім спочатку a' baun.

вдихати видихати

Я саджу дерево

збудувати мені дім, мати двох дітей і дружину