La bartendresse - Eric Lapointe

C’est une princesse, vraiment unique

C’est la sirène des alcooliques

On lui parle comme a un ami

C’est une déesse dans la nuit

À qui on dit tout c’qu’on dit pas

Elle, elle t'écoute, elle te juge pas

À soir j’aimerais qu’la femme derrière le bar, sois ma maîtresse

C’est l’agréable certitude qu’elle te dira: comme d’habitude

Elle nous livre par petits bouts

Sa vie, ses amours, ses envies de tout

Quand elle t’embrasse sur la joue

T’es son amant, sans rendez-vous

À soir j’aimerais qu’la femme qui m’sert le fort, sois ma maîtresse

C’est comme du bonheur en bouteille

Toujours aussi tendre que la veille

Ses p’tits regards, tes illusions

Sourires en coins un peu cochons

Un slow, collés pas trop pressés

C’est comme d’lamour a p’tites gorgées

A soir j’aimerais qu’la femme qui tient le fort sois ma maîtresse

Elle rêve de plages et de soleils

De vivre ailleurs que dans la nuit

Bien sur, Avant qu’elle soit trop vieille

De vivre enfin avec celui

Pour qui elle veux dénouer ses tresses

On lui a fait tant de promesses

La Bartendresse

C’est une princesse, vraiment unique

Le fort des alcooliques

La plus discrète dans l’ivresse

Mon âme sœur dans la détresse

Et quand enfin fini la nuit

On se sent triste, elle nous trahi

Avec le premier

Le premier chauffeur de Taxi

Et quand enfin elle s’est enfui

Le plancher d’danse s’est endormi…

Y m’reste son parfum au creux d’ma main

Comme un bout d’ma vie…

À soir j’aimerais avoir une femme

Comme la Bartendresse…

Вона принцеса, справді унікальна

Це сирена алкоголіків

Ми розмовляємо з ним, як з другом

Вона богиня ночі

Кому ми говоримо все, чого не говоримо

Вона, вона вас слухає, вона не засуджує

Сьогодні ввечері я хотів би, щоб жінка за баром була моєю коханкою

Приємна впевненість, що вона вам скаже: як завжди

Вона дає нам маленькі шматочки

Його життя, його кохання, його бажання до всього

Коли вона цілує тебе в щоку

Ти її коханець, без зустрічі

Увечері я хотів би, щоб жінка, яка обслуговує мене у форті, була моєю господинею

Це як щастя в пляшці

Все ще такий ніжний, як і напередодні

Її маленькі погляди, твої ілюзії

Криві посмішки трохи брудні

А повільний, склеєний не дуже поспішав

Це як кохання маленькими ковтками

Сьогодні ввечері я хотів би, щоб жінка, яка тримає форт, була моєю господинею

Вона мріє про пляжі та сонце

Жити десь, крім ночі

Звичайно, поки вона не надто постаріла

Щоб нарешті жити з одним

Кому вона хоче коси розплітати

Йому було дано стільки обіцянок

Бармен

Вона принцеса, справді унікальна

Форт алкоголіків

Найтихіший у пияцтві

Моя споріднена душа в біді

І коли ніч нарешті закінчиться

Нам сумно, вона нас зрадила

З першим

Перший таксист

А коли нарешті втекла

Танцпол заснув...

У мене досі її парфуми в долоні

Як шматочок мого життя...

Сьогодні ввечері я хотів би мати дружину

Як бармен...