Elis - Erben Der Schöpfung

Elis, wenn die Amsel im schwarzen Wald ruft,

dieses ist dein Untergang.

Deine Lippen trinken die Kühle des blauen Felsenquells.

Lass, wenn deine Stirne leise blutet

Uralte Legenden

Und dunkle Deutung des Vogelflugs.

Du aber gehst mit weichen Schritten in die Nacht,

Die voll purpurner Trauben hängt

Und du regst die Arme schöner im Blau

Ein Dornenbusch tönt,

wo deine mondenen Augen sind.

O, wie lange bist, Elis, du verstorben.

REF

Auf deine Schläfen tropft schwarzer Tau,

Das letzte Gold verfallner Sterne

Dein Leib ist eine Hyazinthe,

In die ein Mönch seine Finger taucht.

Eine schwarze Höhle ist unser Schweigen.

Daraus bisweilen

Ein sanftes Tier tritt

Und langsam die schweren Lider senkt.

REF

Auf deine Schläfen tropft schwarzer Tau,

Das letzte Gold verfallner Sterne

Auf deine Schläfen tropft schwarzer Tau,

Das letzte Gold verfallner Sterne

(O.Falk, P. Streit / G. Trakl, S. Dünser)

Еліда, коли дрозд кличе в чорний ліс,

це твоє падіння.

Твої губи п’ють прохолоду блакитного кам’яного джерела.

Залиште, якщо ваше чоло м’яко кровоточить

Стародавні легенди

І темна інтерпретація пташиного польоту.

Але ти тихенько йдеш у ніч,

Хто висить повний фіолетового винограду

А ти в блакиті красивіше рухаєш руками

Звучить терновий кущ

де твої місячні очі

О, як давно ти померла, Еліс.

РЕФ

На скроні капає чорна роса

Останнє золото згаслих зірок

Ваше тіло - гіацинт

В яку монах занурює пальці.

Чорна печера — наша тиша.

Від того іноді

Ніжні кроки тварини

І повільно опускає важкі повіки.

РЕФ

На скроні капає чорна роса

Останнє золото згаслих зірок

На скроні капає чорна роса

Останнє золото згаслих зірок

(О. Фальк, П. Стрейт / Г. Тракл, С. Дюнсер)