Delirium Tremens - Eppu Normaali

Lakana koittaa mut kuristaa

Siitä litran hikeä vois puristaa

Makaan silmät selällään ja pelkään kuollakseni

Muttei kuolema vain tule luokseni

Luulin että mullon joku vierelläni

Mutten nää ketään kun käännyn ympäri

Silmänurkastani kuitenkin aina näen

Tuon kuiskailevan harmaan pikkuväen

Delirium tremens

Saanko nukkuu edes ens

Yönä tai ikuna

Olen kylmä kuin kalkkuna

Kun on parinkin päivän putki takana

Ei aloillaan pysy lakana

Ootan aamua rauhan antajaa

Ei tarvis pelätä kuin postinkantajaa

Aamulla en uskalla

Kuin työllä ja tuskalla

Käydä ostamassa tupakkaa

Kun sanat kurkkuun tarttuu pakkaa

Простирадло намагається задушити

З нього можна було вичавити літр поту

Я лежу з очима на спині і боюся померти

Але смерть просто не приходить до мене

Я думав, що я хтось поруч

Але я нікого не бачу, коли повертаюся

Проте я завжди бачу краєм ока

Той шепочучий сірий маленький

Деліріоз гарячка

Чи можу я заснути навіть першим

Ніч або вікно

Я холодний, як індик

Через пару днів труба відстає

Не залишайся на своїх полях

Чекаю вранці миротворця

Треба лише боятися листоноші

Вранці не смію

Як на роботі і в болі

Ходіть за покупками тютюну

Коли слова в горлі прилипають до компресу