A Flash Before Death - Epitimia

Напрасно в невыносимой агонии силюсь открыть глаза

Чтоб вечность узреть в отражении разбитых зеркал

Мне кажется, я упустил сей момент, оставшийся в прошлом

Чёрными красками воспоминания на белых листах кровоточат

Мы держимся за руки вольны, невесомы

За секунду до смерти.

В одном шаге от пропасти

Мы держимся крепко за руки вольны, невесомы

За секунду до смерти.

В одном шаге от пропасти

Вальсирует одинокая пара над бескрайним спокойствием моря

Вдруг вихрь лёгким движением поднял к сгорающим звёздам

Тону в локонах света, не надеясь уже спастись

Прости, но я скоро ослепну.

Мне б на мгновение веки сомкнуть

Мне не хватает тепла её бархатных губ

Чувства рвутся наружу.

Сердце бьётся в закрытую грудь

Мы держимся за руки вольны, невесомы

За секунду до смерти.

В одном шаге от пропасти

Мы парим в воздухе.

Вольны, невесомы

За секунду до смерти

Сделав шаг к пропасти

Даремно в нестерпній агонії намагаюся розплющити очі

Щоб вічність побачити у відбитку розбитих дзеркал

Мені здається, я пропустив цей момент, що залишився в минулому

Чорними фарбами спогади на білих листках кровоточать

Ми тримаємось за руки вільні, невагомі

За секунду до смерті.

В одному кроці від прірви

Ми тримаємось міцно за руки вільні, невагомі

За секунду до смерті.

В одному кроці від прірви

Вальсує самотня пара над безмежним спокоєм моря

Раптом вихор легким рухом підняв до згоряючих зірок

Тону в локонах світла, не сподіваючись вже врятуватися

Пробач, але я скоро осліпну.

Мені б на мить повіки зімкнути

Мені бракує тепла її оксамитових губ

Почуття рвуться назовні.

Серце б'ється в|закриті груди

Ми тримаємось за руки вільні, невагомі

За секунду до смерті.

В одному кроці від прірви

Ми паримо у повітрі.

Вільні, невагомі

За секунду до смерті

Зробивши крок до провалля