Sea Of Symmetry - Entheos

I’m now drowning into question

Everything I’ve ever known

The answer is not in my heart nor in my hand

It may never be

I’ve looked to the sky

I’ve grasped for the sun

I’ve witnessed a tectonic shift

And have seen the static hit

And ever through the darkest of the night

Mornings never fails to comes

I am living I am breathing

Perhaps what is meant to be sought stand before us

And not beyond

While there may never be meaning

So different from what I have envisioned

Witnessing every neuron collapse

But I paid no mind

It made no difference

Learning to live on and let go

Reminiscing over what could have been

But it will never be

And with black cloud above me

I catch my breath

It all fall into place

Like we we’re made for this

Patiently I gather words that I had forgot to say

In another passing wave

If this life temporary let come what may come

Perhaps what meant to be sought

Stand before us

And not beyond

Beyond

My will versus that of a force that I will never know

Perhaps it’s the way in which I observed and felt that I must grow

To push forward

This room with no door is filling us

Filling us both with dread

It’s almost as time is choosing to exist

Only within our head

And with black cloud above me

I catch my breath

It all fall into place

Like we we’re made for this

Patiently I gather words that I had forgot to say

In another passing wave

Тепер я потопаю в питаннях

Все, що я коли-небудь знав

Відповідь не в мому серці й не в руці

Можливо, цього ніколи не буде

Я дивився на небо

Я вхопився за сонце

Я був свідком тектонічного зрушення

І бачили статичний удар

І завжди крізь найтемнішу ніч

Ранок ніколи не настає

Я живу Я дихаю

Можливо, перед нами стоїть те, що потрібно шукати

І не далі

Хоча сенсу може ніколи не бути

Настільки відрізняється від того, що я уявляв

Бути свідком колапсу кожного нейрона

Але я не зважав

Це не мало різниці

Навчитися жити і відпускати

Згадуючи про те, що могло бути

Але цього ніколи не буде

І з чорною хмарою наді мною

Я перехоплю подих

Усе стає на свої місця

Ніби ми створені для цього

Терпеливо збираю слова, які забув сказати

У іншій хвилі, що проходить

Якщо це життя тимчасове, нехай прийде те, що може статися

Можливо, що означало бути шукати

Стань перед нами

І не далі

За межами

Моя воля проти волі сили, яку я ніколи не дізнаюся

Можливо, це той шлях, який я спостерігав і відчув, що маю зростати

Щоб просуватися вперед

Ця кімната без дверей наповнює нас

Наповнює нас обох страхом

Це майже так, як час вирішує існувати

Тільки в нашій голові

І з чорною хмарою наді мною

Я перехоплю подих

Усе стає на свої місця

Ніби ми створені для цього

Терпеливо збираю слова, які забув сказати

У іншій хвилі, що проходить