To the Coast - Enslaved

To the coast, but not across

Static sanctuary

Longing for the heart of the changer

Chained to the past, a dream of liberation

The vultures above, they know, they’ve seen him linger here

Where the barren land meets sea;

the mother and the reaper

The irony of…

Sorrow kept close

Hanging head

Gaze upon the waters and turn back again

Like so many times before

Riders on the horizon with darkness in tow

Too painful to let go of the fear, too strong the ties

He came without a face

… And a promise of belonging

So I caved and gave way to this vision

Bleak and never-ending the pages

I’d like to see what lies beyond

Dissolving ink in salt water

Wrecked and laughing at the skies and the open sea

To the coast but not across

Had some strange days then walked back

To the coast but not across

Longing for the heart of the changer

Chained to the past, a dream of liberation

The vultures above, they know, they’ve seen him linger here

Where the barren land meets the sea;

the mother and the reaper

The irony of…

Riders on the horizon with darkness in tow

Too painful to let go of the fear, too strong the ties

He came without a face

… And a promise of belonging

So I caved and gave way to this vision

Bleak and never-ending the pages

I’d like to see what lies beyond

Dissolving ink in salt water

Wrecked and laughing at the skies and the open sea

Black clad back into the all over again

До берега, але не поперек

Статичне святилище

Туга за серцем того, хто змінив

Прикутий до минулого, мрія про звільнення

Стерв’ятники вгорі, вони знають, вони бачили, як він затримався тут

Де безплідна земля зустрічається з морем;

мати і жнець

Іронія…

Смуток тримався поруч

Висяча голова

Подивіться на води і поверніться знову

Як багато разів раніше

Вершники на горизонті з темрявою

Занадто боляче відпускати страх, надто міцні зв’язки

Він прийшов без обличчя

... І обіцянка приналежності

Тож я згинув і поступився цьому баченню

Похмурі й нескінченні сторінки

Я хотів би подивитися, що лежить далі

Розчинення чорнила в солоній воді

Зруйнований і сміється з неба та відкритого моря

До берега, але не поперек

Були дивні дні, а потім пішли назад

До берега, але не поперек

Туга за серцем того, хто змінив

Прикутий до минулого, мрія про звільнення

Стерв’ятники вгорі, вони знають, вони бачили, як він затримався тут

Де безплідна земля зустрічається з морем;

мати і жнець

Іронія…

Вершники на горизонті з темрявою

Занадто боляче відпускати страх, надто міцні зв’язки

Він прийшов без обличчя

... І обіцянка приналежності

Тож я згинув і поступився цьому баченню

Похмурі й нескінченні сторінки

Я хотів би подивитися, що лежить далі

Розчинення чорнила в солоній воді

Зруйнований і сміється з неба та відкритого моря

Чорне одягнене назад у все знову