Enemy I - Enslaved

It was here I was born

While the stars held their breaths

After ages of pseudo-presence

I climbed the final steps

Up from deep beneath the shores

Eieth no longer sleeping gal

Thus alive and the stillness

Only to be broken by whispers

Towards the moon

Bloodred from the Unborn Ones cries

That will not be silenced or rest

Forever more and awaken not

To paint in blanks or wither

Beauty blinding no more

Than the whole is less now

We see clearly what was not there

The prey become predator

Slaughtering not raging blindly

Through tunnels of sorrow and lust

For solitude and peace of mind

Says it is time to unmask and face

Behind lines — that is Enemy I

Саме тут я народився

Поки зірки затамували подих

Після віку псевдоприсутності

Я піднявся на останні сходинки

Угору з глибини берегів

Це вже не спляча дівчина

Таким живим і тиша

Тільки щоб бути зламаною шепітом

Назустріч місяцю

Кров з ненароджених плаче

Це не заспокоїть чи не заспокоїться

Назавжди більше і не прокидатися

Щоб замальовувати заготовки чи в’янути

Краса більше не засліплює

Тепер усе менше

Ми чітко бачимо, чого там не було

Здобич стає хижаком

Забій не лютує наосліп

Через тунелі смутку й пожадливості

Для самотності та душевного спокою

Каже, що настав час демаскуватись і зустрічатися

За лінією — це ворог I