Omega (Poema Para Los Muertos) - Enrique Morente

Como la noche interminable

Cuando se apoyaban en los enfermos

Y hay barcos que buscan terminar

Para poder irse tranquilos

Si cada aldea tuviera una sirena

Mi corazón tendría

La forma de un zapato

Y las hierbas, espera.

las hierbas!, espera

No solloces.

Silencio, que no nos sientan, que no nos sientan

Tengo un guante de mercurio y otro de seda, y otro de seda

Se cayeron las estatuas

Al abrirse la gran puerta

Yo me cortaré la mano, me cortaré la mano derecha

Tengo un guante de mercurio, de mercurio y otro de seda

Se cayeron las estatuas ay que y al abrirse la gran puerta

Y al abrirse la gran puerta

Aqueos los golpes

Aqueos por Dios

Que se le arrancan de fatiga

Las alas a mi corazón

No solloces.

Silencio, que no nos sientan, que no nos sientan

Tengo un guante de mercurio y otro de seda, y otro de seda

Se cayeron las estatuas

Al abrirse la gran puerta

¡Las hierbas!

¡Las Hierbas!

¡Las Hierbas!

Tú vienes vendiendo flores

Tú vienes vendiendo flores

Las tuyas son amarillas

Las mías de «tos» colores

No solloces.

Silencio.

Silencio, que no nos sientan

Se cayeron las estatuas

Al abrirse la gran puerta

Poema original de LORCA

Las hierbas

Yo me cortaré la mano derecha

Espera

Las hierbas

Tengo un guante de mercurio y otro de seda

Espera

¡Las hierbas!

No solloces.

Silencio, que no nos sientan

Espera

¡Las hierbas!

Se cayeron las estatuas

Al abrirse la gran puerta

¡Las hierbaaas!

Як безкінечна ніч

Коли нахилилися на хворих

І є кораблі, які прагнуть до кінця

Щоб можна було йти спокійно

Якби в кожному селі була русалка

моє серце б

форма взуття

А трави, почекайте.

трави!, зачекайте

Не ридайте.

Тиша, не дай їм відчути нас, не дай їм відчути нас

У мене є рукавичка з ртуті, ще одна з шовку, ще одна з шовку

статуї впали

Коли відкриваються великі двері

Я відрубаю свою руку, відрубаю свою праву руку

У мене є рукавичка з ртуті, з ртуті та ще одна з шовку

Ох, статуї впали і коли великі двері відчинилися

І коли відкриваються великі двері

Води удари

Ахейці для Бога

Що їх рвуть від втоми

Крила до мого серця

Не ридайте.

Тиша, не дай їм відчути нас, не дай їм відчути нас

У мене є рукавичка з ртуті, ще одна з шовку, ще одна з шовку

статуї впали

Коли відкриваються великі двері

Трави!

Трави!

Трави!

ти приходиш продавати квіти

ти приходиш продавати квіти

твої жовті

Моя в «кашльових» кольорах

Не ридайте.

Тиша.

Тихо, не дай їм відчути нас

статуї впали

Коли відкриваються великі двері

Оригінальний вірш LORCA

Трави

Я відрубаю праву руку

Очікування

Трави

У мене є рукавичка з ртуті і ще одна з шовку

Очікування

Трави!

Не ридайте.

Тихо, не дай їм відчути нас

Очікування

Трави!

статуї впали

Коли відкриваються великі двері

Трави!