Cobarde - Enjambre

Podría esperarte una eternidad

Mientras bebo vino con la señora adversidad

A quién como le gusta alegar

Sin afán de algún punto llegar

Lo de ella es algo serio

Esperó en cautiverio

Envidia del asfalto donde dan paso tus pies

Envidia del destino a donde ves

Envida de la ropa que le da abrigo a tu piel

Envidia del clima que te ampara y te es cruel

Envidia de la gente que te puede mirar

Y de los que te pueden escuchar

Envidia si compartes tus momentos

Envidia de esos cuerpos que inhalan desaliento

Que tu exhalas y al toparte no admiran la más grande maravilla

La adversidad se ahorca con sus necias palabras

Muere y resucita

Y yo vuelvo a escucharlas

Mientras no se vayan no te veré

Mientras tú no vengas yo no iré

Podría irme y me detengo

Veo como te voy perdiendo

Envidia del asfalto donde dan paso tus pies

Envidia del destino a donde ves

Envida de la ropa que le da abrigo a tu piel

Envidia del clima que te ampara y te es cruel

Envidia de la gente que te puede mirar

Y de los que te pueden escuchar

Envidia si compartes tus momentos

Envidia de esos cuerpos que inhalan desaliento

Que tu exhalas y al toparte no admiran…

¡La más grande maravilla!

Я міг би чекати на тебе вічно

Поки я п’ю вино з місіс Невгода

Хто любить сперечатися

Без бажання досягти якоїсь точки

У неї щось серйозне

чекав у полоні

Заздрість асфальту, де ноги піддаються

Заздрість долі де бачиш

Заздрість до одягу, який дарує тепло вашій шкірі

Заздрість до клімату, який приховує вас і жорстокий до вас

Заздрість людям, які можуть дивитися на вас

І тих, хто вас чує

Заздрість, якщо ділишся своїми моментами

Заздрість до тих тіл, які вдихають розчарування

Що ти видихаєш, і коли вони на тебе стикаються, вони не захоплюються найбільшим дивом

Негаразда вішається своїми дурними словами

померти і воскреснути

І я знову їх слухаю

Поки вони не підуть, я тебе не побачу

Поки ти не прийдеш, я не піду

Я міг піти і зупинитися

Я бачу, як я тебе втрачаю

Заздрість асфальту, де ноги піддаються

Заздрість долі де бачиш

Заздрість до одягу, який дарує тепло вашій шкірі

Заздрість до клімату, який приховує вас і жорстокий до вас

Заздрість людям, які можуть дивитися на вас

І тих, хто вас чує

Заздрість, якщо ділишся своїми моментами

Заздрість до тих тіл, які вдихають розчарування

Що ти видихаєш, а коли на тебе стикаються, то не захоплюються...

Найбільше диво!