World Aflame - Endstille

There is a time in darkness

Which fills my last hope

For a recent warmly light

An outcry from the deepest grounds of hell

I will awake our realm of this new age!

A mount of souls tower heaven and ennoble me

For the declension of sanity, law and fear!

No need for god!

Here I can’t find no peace

This is a place I want to BURN!

BURN!

Set this world aflame!

Once no day will ever annihilate this dream

You will arise once new… captures for a deride!

For I will never be reborn!

No god with sense of grace

Captured in the trace of pain

Like paradise shall decay to deceptive gods

These lacerate flames fill my lungs

The ancient humanity converts its mind

As far as the cross draft its arms

This is no place for me to return

But sprouts decrease in the realm of this fading world

On a throne of grace erected by fire and ember

We will save this strayed child

So I set this world in flames!

У темряві є час

Що сповнює мою останню надію

Для нещодавнього теплого світла

Крик із найглибшого пекла

Я розбуджу наше царство це нового віку!

Грома душ підноситься на небо і облагороджує мене

За відхилення розсудливості, закону та страху!

Бог не потрібен!

Тут я не можу знайти спокою

Це місце я хочу СПАЛИТИ!

ЗГОРІТЬ!

Запали цей світ!

Одного разу жоден день не знищить цю мрію

Ви встанете, як тільки нові… захоплення для насмішки!

Бо я ніколи не перероджусь!

Немає бога з почуттям благодаті

Зафіксований слід болю

Як рай знищиться для оманливих богів

Ці рвані полум’я наповнюють мої легені

Стародавнє людство перетворює свій розум

Аж до хреста його зброї

Мені не куди повертатися

Але паростки зменшуються в царстві цього світу, що зникає

На престолі благодаті, зведеному вогнем і вуглинками

Ми врятуємо цю заблукану дитину

Тож я запалював цей світ!