Next Time Around - Emiliana Torrini

Then came question and it was about time

The answer came back and it was long

The house it was built by so men in rhyme

But whatever came of his talented son

Who wrote me a dialogue set a tune

Always you told me of being alone

Except for the stories about God and you

And do you still live there, in Buffalo

They put up the walls, no more to say

Nobody stopped to ask why it was done

The stream was too far and the rains too high

So into the city the river did run

Because of the architect the buildings fell down

Smothered and drowned all the seeds that you sowed

I wish I was somewhere but not in this town

Maybe the ocean next time around

I seem to remember the face and the name

But if it’s not you I don’t care

I know of changes, but nothing would change you

To Theo the sailor who sings in his lair

Then I’ll turn and he won’t be there

Dusky black windows to light the dark stair

Candles will nod in the musty air

Oh, with the flames for as many as the years

Потім постало запитання, і настав час

Відповідь повернулася і була довгою

Будинок, який його побудували так люди в риму

Але що б не вийшло з його талановитого сина

Хто написав мені діалог, налаштував мелодію

Ти завжди говорив мені про самотність

За винятком історій про Бога і вас

І ви все ще живете там, у Баффало

Вони поставили стіни, більше не що казати

Ніхто не зупинявся, щоб запитати, чому це було зроблено

Потік був надто далекий, а дощі занадто сильні

Тож річка втекла в місто

Через архітектора будівлі впали

Задушив і втопив усе насіння, яке ти посіяв

Я хотів би бути десь, але не в цьому місті

Можливо, наступного разу океан

Здається, я пам’ятаю обличчя й ім’я

Але якщо це не ти, мені байдуже

Я знаю про зміни, але вас ніщо не змінить

Тео, моряка, який співає у своєму лігві

Тоді я повернуся, а його не там

Темні чорні вікна для освітлення темних сходів

У затхлому повітрі киватимуть свічки

О, з полум’ям стільки років