Vacilão - Emicida

Vacilão, tava com a melhor, com a mais de fé

Mas não deu valor, viu como cê é

Ela meteu o pé, foi embora, foi embora…

Vacilão, tava com a melhor, com a mais de fé

Mas não deu valor, viu como cê é

Ela meteu o pé tio, agora chora, agora chora…

Hoje cê sabe a dimenção que a cama tem

O dia não é tão bom se a frase não é completada com

Meu bem

A mesa do café é farta de solidão

E a falta que ela te faz, devasta essa vastidão

De mulher

Cê fez por isso que assim seja

Das vária fatia do bolo ela era sua cereja

A especial mais que qualquer uma dessa aí

Debi-mental como cê deixou ela partir

Até o sorriso espantava os medo noturno

Sem perceber fez merecer cada anel de saturno

Lembra que cê demorava, ela entendia

Falava;

ela acreditava, explicava;

ela ouvia

Zuava, ela acreditava, chegava e ela sorria

Fingia;

tava brava mas só queria tua companhia

Tua alma fria matou o que ela tinha no coração

Que te aquecia, pra mim cê é…

Vacilão, tava com a melhor, com a mais de fé

Mas não deu valor, viu como cê é

Ela meteu o pé, foi embora, foi embora…

Vacilão, tava com a melhor, com a mais de fé

Mas não deu valor, viu como cê é

Ela meteu o pé tio, agora chora, agora chora…

Ela pegou os bagulho dela, ligo pa mãe dela

Foi com a família dela, ficar com que gosta dela

Vai sofrer, má vai ficar pra trás

Pô com você tava sofrendo bem mais

Mando mal, tanto que não ganhou nem tchau, encerra

Poque você nunca valeu o que o gato enterra

E quando ouvir os canto dos rouxinol

Ela vai querer alguém pra dedicar os poe do sol

Pra dividir a preguiça da segunda-feira

Com a certeza de que não é mas vai tá se sentindo a primeira

Tranquila, ainda te diria:

'Ué cê quis provar do bife todo agora guenta a azia'

Cê trocou ouro por bijuteria

E só quando não tinha volta, foi vê que valia

Desencana irmão, toma o lenço, senta e chora

Cê foi mó…

Vacilão, tava com a melhor, com a mais de fé

Mas não deu valor, viu como cê é

Ela meteu o pé, foi embora, foi embora…

Vacilão, tava com a melhor, com a mais de fé

Mas não deu valor, viu como cê é

Ela meteu o pé, agora chora, agora chora…

Васілан, у мене було краще, з більшою вірою

Але він цього не оцінив, він бачив, як ти

Вона ступила, пішла, пішла...

Васілан, у мене було краще, з більшою вірою

Але він цього не оцінив, він бачив, як ти

Поклала ногу дядьку, то плаче, то плаче...

Сьогодні ви знаєте, який розмір ліжка

День не такий хороший, якщо речення не закінчено

Мила

Кавовий столик сповнений самотності

І нестача, яку вона робить у вас, спустошує цю неосяжність

Від жінки

Ти зробив так, щоб так було

З різних скибочок торта вона була твоєю вишнею

Особливих більше, ніж будь-яке з них

Дебі-ментальна, як ти її відпустив

Навіть усмішка відлякувала нічні страхи

Сам того не усвідомлюючи, він заслужив кожне кільце Сатурна

Пам’ятайте, що ви знайшли час, вона зрозуміла

говорив;

вона вірила, пояснювала;

вона слухала

Вона вірила, що Зуава прибула і посміхнулася

удаваний;

Я був злий, але я просто хотів твоєї компанії

Твоя холодна душа вбила те, що вона мала в серці

Це тебе зігріло, ти для мене...

Васілан, у мене було краще, з більшою вірою

Але він цього не оцінив, він бачив, як ти

Вона ступила, пішла, пішла...

Васілан, у мене було краще, з більшою вірою

Але він цього не оцінив, він бачив, як ти

Поклала ногу дядьку, то плаче, то плаче...

Вона забрала свій мотлох, я називаю її мамою

Це було з її сім'єю, залишаючись з тим, кому вона подобається

Будеш страждати, погане залишиться позаду

З тобою я страждав набагато більше

Я поганий, настільки, що він навіть не виграв до побачення, це закінчується

Бо ти ніколи не був вартий того, що ховає кіт

І коли ти почуєш пісню солов’я

Вона хоче, щоб хтось присвятив заходи сонця

Щоб розділити понеділкову лінь

З упевненістю, що це не так, але ви відчуєте першим

Заспокойся, я б тобі все одно сказав:

«Вау, ти хотів скуштувати яловичину, а тепер вона нагадує печію»

Ви обміняли золото на коштовності

І тільки коли не було дороги назад, він побачив, чого воно варте

Розслабся брат, візьми хустку, сиди і плач

Що було мо…

Васілан, у мене було краще, з більшою вірою

Але він цього не оцінив, він бачив, як ти

Вона ступила, пішла, пішла...

Васілан, у мене було краще, з більшою вірою

Але він цього не оцінив, він бачив, як ти

Вона поставила ногу, зараз вона плаче, зараз вона плаче...