Principia - Emicida, Fabiana Cozza, Pastoras do Rosário

Lá-ia, lá-ia, lá-ia

Lá-ia, lá-ia, lá-ia

Lá-ia, lá-ia, lá-ia

Lá-ia, lá-ia, lá-ia

O cheiro doce da arruda

Penso em Buda calmo

Tenso, busco uma ajuda, às vezes me vem o Salmo

Tira a visão que iluda, é tipo um oftalmo

E eu, que vejo além de um palmo

Por mim, tu, Ubuntu, algo almo

Se for pra crer num terreno

Só no que nóis tá vendo memo'

Resumo do plano é baixo, pequeno e mundano

Sujo, inferno e veneno

Frio, inverno e sereno

Repressão e regressão

É um luxo ter calma e a vida escalda

Tento ler almas pra além de pressão

Nações em declive na mão desse Barrabás

Onde o milagre jaz

Só prova a urgência de livros perante o estrago que um sábio faz

Imersos em dívidas ávidas

Sem noção do que são dádivas

Num tempo onde a única que ainda corre livre aqui são nossas lágrimas

E eu voltei pra matar tipo infarto

Depois fazer renascer, estilo parto

Eu me refaço, farto, descarto

De pé no chão, homem comum

Se a benção vem a mim, reparto

Invado cela, sala, quarto

Rodei o globo, hoje tô certo

De que todo mundo é um

E tudo, tudo, tudo, tudo que nós tem é nós

Tudo, tudo, tudo que nós tem é

Tudo, tudo, tudo que nós tem é nós

Tudo, tudo, tudo que nós tem é

Tudo, tudo, tudo, tudo que nós tem é nós

Tudo, tudo, tudo que nós tem é

Tudo, tudo, tudo que nós tem é nós

Tudo, tudo, tudo que nós tem é

Cale o cansaço, refaça o laço

Ofereça um abraço quente

A música é só uma semente

Um sorriso ainda é a única língua que todos entende

Cale o cansaço, refaça o laço

Ofereça um abraço quente

A música é só uma semente

Um sorriso ainda é a única língua que todos entende

(Tio, gente é pra ser gentil)

Tipo um girassol, meu olho busca o sol

Mano, crer que o ódio é solução

É ser sommelier de anzol

Barco à deriva sem farol

Nem sinal de aurora boreal

Minha voz corta a noite igual um rouxinol

No foco de pôr o amor no hall

Tudo que bate é tambor

Todo tambor vem de lá

Se o coração é o senhor, tudo é África

Pôs em prática, essa tática, matemática, falô?

Enquanto a terra não for livre, eu também não sou

Enquanto ancestral de quem tá por vir, eu vou

E cantar com as menina enquanto germino o amor

É empírico, meio onírico

Meio Kiriku, meu espírito

Quer que eu tire de tu a dor

É mil volts a descarga de tanta luta

Adaga que rasga com força bruta

Deus, por que a vida é tão amarga?

Na terra que é casa da cana-de-açúcar

E essa sobrecarga frustra o gueto

Embarga e assusta ser suspeito

Recarga que pus, é que igual a Jesus

No caminho da luz, todo mundo é preto

Ame, pois…

Simbora que o tempo é rei

Vive agora, não há depois

Ser templo da paz, como um cais que vigora nos maus lençóis

É um-dois, um-dois, longe do playboy

Como monge sois, fonte como sóis

No front sem bois, forte como nós

Lembra a Rua é Nóiz

Tudo, tudo, tudo que nós tem é nós

(Tudo, tudo, tudo, tudo que nós tem é nós)

Tudo, tudo, absolutamente tudo

(Tudo, tudo, tudo que nós tem é nós)

Tudo que nós tem é isso: uns aos outros

(Tudo, tudo, tudo, tudo que nós tem é nós)

Tudo o que nós tem é uns aos outros

(Tudo, tudo, tudo, tudo que nós tem é nós)

Tudo

Vejo a vida passar num instante

Será tempo o bastante que tenho pra viver?

Não sei, não posso saber

Quem segura o dia de amanhã na mão?

Não há quem possa acrescentar um milímetro a cada estação

Então, será tudo em vão?

Banal?

Sem razão?

Seria… Sim, seria, se não fosse o amor

O amor cuida com carinho

Respira o outro, cria o elo

O vínculo de todas as cores

Dizem que o amor é amarelo

É certo na incerteza

Socorro no meio da correnteza

Tão simples como um grão de areia

Confunde os poderosos a cada momento

Amor é decisão, atitude

Muito mais que sentimento

Alento, fogueira, amanhecer

O amor perdoa o imperdoável

Resgata a dignidade do ser

É espiritual

Tão carnal quanto angelical

Não tá no dogma ou preso numa religião

É tão antigo quanto a eternidade

Amor é espiritualidade

Latente, potente, preto, poesia

Um ombro na noite quieta

Um colo pra começar o dia

Filho, abrace sua mãe

Pai, perdoe seu filho

Paz é reparação

Fruto de paz

Paz não se constrói com tiro

Mas eu miro, de frente

A minha fragilidade

Eu não tenho a bolha da proteção

Queria eu guardar tudo que amo

No castelo da minha imaginação

Mas eu vejo a vida passar num instante

Será tempo o bastante que tenho pra viver?

Eu não sei, eu não posso saber

Mas enquanto houver amor, eu mudarei o curso da vida

Farei um altar pra comunhão

Nele, eu serei um com o mundo até ver

O Ubuntu da emancipação

Porque eu descobri o segredo que me faz humano

Já não está mais perdido o elo

O amor é o segredo de tudo

E eu pinto tudo em amarelo

Ла-я, ля-я, ля-я

Ла-я, ля-я, ля-я

Ла-я, ля-я, ля-я

Ла-я, ля-я, ля-я

Солодкий запах рути

Я думаю про Спокійного Будду

Напружений, я шукаю допомоги, іноді псалом до мене приходить

Відніміть зір, що обманює, це як офтальмолог

І я, який бачу за межі

Для мене ти, Ubuntu, щось almo

Якщо вірити в землю

Тільки в записках, які ми бачимо"

Підсумок плану низький, невеликий і буденний

Брудно, пекло і отрута

Холодно, зимово і спокійно

Репресії і регрес

Бути спокійним – це розкіш, а життя розпалюється

Я намагаюся читати душі за межами тиску

Народи на схилі в руці цього Варавви

Де криється диво

Це лише доводить важливість книг перед обличчям шкоди, яку завдає мудрець

Поринув у жадібні борги

Не знаю, що таке подарунки

У час, коли єдині, хто все ще бігає тут, - це наші сльози

І я повернувся вбивати, як серцевий напад

Тоді зробіть це відродження, стиль пологів

Я переробляю, набридло, відкидаю

Стоячи на підлозі, звичайна людина

Якщо благословення приходить до мене, я ділюся

Я проникаю в камеру, кімнату, спальню

Я їздив по земній кулі, сьогодні я впевнений

Усіх є а

І все, все, все, все, що у нас є, це ми

Все, все, все, що у нас є

Все, все, все, що ми маємо, це ми

Все, все, все, що у нас є

Все, все, все, все, що у нас є, це ми

Все, все, все, що у нас є

Все, все, все, що ми маємо, це ми

Все, все, все, що у нас є

Замовкни втому, перероблюй цикл

Запропонуйте теплі обійми

Музика - це просто зернятко

Посмішка залишається єдиною мовою, яку всі розуміють

Замовкни втому, перероблюй цикл

Запропонуйте теплі обійми

Музика - це просто зернятко

Посмішка залишається єдиною мовою, яку всі розуміють

(Дядьку, люди повинні бути добрими)

Як соняшник, моє око шукає сонця

Брат, повір, що ненависть - це рішення

Це бути сомельє на гачок

Дрифтовий човен без фар

Жодних ознак полярного сяйва

Мій голос ріже ніч, як соловей

У фокусі розмістити любов у залі

Все, що б'є, - це барабан

Кожен барабан походить звідти

Якщо серце — Господь, усе — Африка

Ви застосовували на практиці цю тактику, математику, фалос?

Поки земля не вільна, я теж не вільний

Як предок тих, хто прийде, я буду

І співати з дівчиною, поки я проростаю любов

Це емпірично, наполовину схоже на мрії

Половина Кіріку, мій дух

Хочеш, щоб я забрав у тебе біль

Це тисяча вольт, щоб розрядитися від такої боротьби

Кинджал, який розривається з грубою силою

Боже, чому життя таке гірке?

На землі, де цукрова тростина

І це перевантаження розчаровує гетто

Ембарго та страх бути підозрілим

Заправку я поставив, це як Ісус

На шляху світла всі чорні

Любити, бо…

Це показує, що час є королем

Живи зараз, нема пізніше

Бути храмом миру, як пристань, що панує в поганих умовах

Це один-два, один-два, далеко від Playboy

Як монах, ти є джерелом, як сонця

На фронт без волів, сильні, як ми

Пам’ятайте, вулиця – Ноіз

Все, все, все, що ми маємо, це ми

(Все, все, все, все, що у нас є, це ми)

Все, все, абсолютно все

(Все, все, все, що у нас є, це ми)

Все, що ми маємо, це: один одного

(Все, все, все, все, що у нас є, це ми)

Все, що ми маємо, це один одного

(Все, все, все, все, що у нас є, це ми)

всі

Я бачу, що життя минає в одну мить

Чи достатньо мені часу жити?

Я не знаю, я не можу знати

Хто тримає завтра в руках?

Немає нікого, хто може додати міліметр до кожної станції

То чи все це буде марно?

банально?

Без причини?

Було б... Так, було б, якби не кохання

 любов піклується з прихильністю

Вдихніть інше, створіть посилання

Посилання на всі кольори

Кажуть, кохання жовте

Це прямо в невизначеності

Допоможіть посеред потоку

Проста, як піщинка

Збиває з пантелику могутніх у кожну мить

Любов - це рішення, ставлення

набагато більше, ніж відчуття

Подих, багаття, світанок

Любов прощає непрощене

Рятує гідність істоти

це духовно

Настільки тілесний, як ангельський

Не в догмах чи застряг у релігії

Він старий як вічність

любов - це духовність

Прихований, потужний, чорний, поезія

Плече в тиху ніч

Коло для початку дня

Синку, обійми маму

Батько пробач твого сина

мир - це ремонт

плід миру

Мир не будується пострілом

Але я дивлюся, спереду

Моя крихкість

У мене немає захисної підказки

Я хотів зберегти все, що люблю

У замку моїй уяви

Але я бачу, що життя минає в одну мить

Чи достатньо мені часу жити?

Я не знаю, я не можу знати

Але поки є любов, я зміню хід життя

Я зроблю вівтар для причастя

У ньому я буду єдиним зі світом, поки не побачу

 Ubuntu емансипації

Тому що я відкрив таємницю, яка робить мене людиною

Посилання більше не втрачено

 Любов — таємниця всього

І я малюю все в жовтий колір