Cidadão - Emicida

Os moleque frio no asfalto quente, igual eu

Tossindo e comentando sobre os amigos da gente que morreu

Foi, virou passado, por não tá mais presente

Igual os valor esquecido por não ter cifrão na frente

Mó friaca, tio, deixa eu botar meu moletom

Vendo os gambé zoando os que é menino bom

Ponho o boné e sigo na fé, nego nem óia (nem)

Atravesso a rua pois se passa perto móia (vish)

Trago no olhar a luz do poste fria, sem esperança

Me guia, e teus holofote é que cria minha temperança

Minhas lembrança é trote, eu via que a nossa herança

É um cobertor na calçada que ia envolvendo as criança

É embaçado, eu vou levar como carma

Meus vizinhos saber menos nome de livro que de arma

E a máquina que faz Bin Laden trabalha a todo vapor

Solta na Babilônia, ensina a chamar rato de senhor

Nós tá na fila do emprego, mantimento, visita

Vive pra ser feliz e morre triste, ó que fita

As pessoas se esbarra, se olha e se cala

Não pede ou cobra desculpa, porque ninguém mais se fala mesmo

Joga lixo no chão como se fosse um lugar ermo

Aí dá enchente, os mesmos reclamam do governo

Que não governa nada, tá nem pro mal nem pro bem

Ia governar como, se aqui ninguém ouve ninguém?

Minha cidade trampa 24 horas por dia

Os que não morrer de tédio, morre de asfixia

A CIA monitora isso que cê faz agora

Mas não interfere, só fere o pai da criança que chora

Nosso sofrimento dá prêmio pra quem se esconde em bairro nobre

Tô cheio disso, igual as cadeias é cheias de pobre (porra!)

Cidadania onde?

Nóiz cuspiu na lei de Gandhi

É quente memo, cidadão é uma cidade grande

Холодна дитина на гарячому асфальті, як і я

Кашлюючи та коментуючи друзів загиблих

Це було, стало минулим, бо його вже немає

Те саме, що забута сума через відсутність знака долара попереду

Холодні жорна, дядьку, дозвольте мені одягнути світшот

Бачити, як гамбе висміює доброго хлопчика

Одягаю шапку та йду за вірою, не заперечую й не дивлюсь (ні)

Я переходжу вулицю, бо вона проходить біля жорна (віш)

Я приношу вигляд світла холодного стовпа без надії

Веди мене, і твій прожектор створює мою поміркованість

Моя пам'ять витівка, я бачив, що наша спадщина

Це ковдра на тротуарі, яка огортала дітей

Це розмито, я сприйму це як карму

Мої сусіди знають менше назви книги, ніж зброї

А машина, яка робить бен Ладена, працює на повній швидкості

Випущений у Вавилоні, вчить закликати лорда-мишу

Ми в черзі на роботу, продукти, відвідування

Живе, щоб бути щасливим, і вмирає сумним, о

Люди натикаються один на одного, дивляться один на одного і замовкають

Не вибачається і не вимагає вибачення, тому що більше ніхто не розмовляє один з одним

Кидає сміття на підлогу, ніби це безлюдне місце

Потім – повінь, скаржаться на владу

Це ні до чого не впливає, ні на погане, ні на хороше

Як би ви керували, якщо тут ніхто нікого не слухає?

Моє місто обманює 24 години на добу

Хто не вмирає від нудьги, той помирає від асфіксії

ЦРУ стежить за тим, що ви робите зараз

Але це не заважає, лише шкодить батькові дитини, який плаче

Наші страждання дають нагороду тим, хто ховається в елітному районі

Мені це набридло, як в’язниці повні бідних (бля!)

Громадянство де?

Ноіз плюнув на закон Ганді

Це гаряча пам’ятка, громадянин, це велике місто