Dear Death Part 2 - Emery

Time is running out as you die, die, die in this bed not making a sound.

It has all come crashing down to be here, and watch you breathe your last.

So helpless to stop you from slipping away so fast.

Oh, God, are you listening now?

As this cancer dances through her, and then takes a bow.

It won’t disappoint the crowd,

whose words are a curse,

as I hear them one-by-one.

Please pull the string, and I come undone.

I know this.

I failed to say.

I’m sinking by your side.

You’re worth this.

I wouldn’t trade a day to not have gone through this

So many days I’ve been blind.

I want to stop and rewind.

Kick off our shoes and dance with the ghost of you.

Who could tease me and leave me begging for the abuse?

You’re the only I knew that could tame me, and make me who I am.

But now, there’s self-blaming and there’s nothing left of all my plans.

I know this.

I failed to say.

I’m sinking by your side.

You’re worth this.

I wouldn’t trade a day to not have gone through this.

So many days I’ve been blind.

I want to stop and rewind.

Kick off our shoes and dance.

Let’s dance again.

We’ll turn up our sleeves.

I know just where to begin.

Dance, let’s dance again.

We could find ourselves before this happens…

These words of mine are trite and so cliche.

Still we find a place in everything.

It’s just to break the silence that has been crushing me.

Half of me is dead, already gone.

Half is screaming everyone is wrong.

Finally asking now, will you just hear me out?

This was all my fault.

You brought me death, and it’s everything I wanted.

It’s the wrong side of fear that kept me out.

Час спливає, тому що ти помреш, помри, помирай у цьому ліжку, не видаючи звуку.

Усе це зруйнувалося, щоб бути тут і дивитися, як ви дихаєте востаннє.

Настільки безпорадно завадити так швидко зникнути.

О, Боже, ти зараз слухаєш?

Поки ця рак танцює крізь неї, а потім уклониться.

Це не розчарує натовп,

чиї слова прокляття,

як я чую їх один за одним.

Будь ласка, потягніть за шнурок, і я зникну.

Я знаю, що це.

Я не сказала .

Я тону поруч із тобою.

Ви цього варті.

Я б не проміняв ні дня, щоб не пройти через це

Так багато днів я був сліпий.

Я хочу зупинитися й перемотати назад.

Скиньте наші черевики та потанцюйте з вашим привидом.

Хто міг би дражнити мене і залишити мене благати про знущання?

Ти єдиний, кого я знала, міг приручити мене і зробити тією, ким я я є.

Але тепер є самозвинувачення, і від усіх моїх планів нічого не залишилося.

Я знаю, що це.

Я не сказала .

Я тону поруч із тобою.

Ви цього варті.

Я б не проміняв ні дня, щоб не пройти через це.

Так багато днів я був сліпий.

Я хочу зупинитися й перемотати назад.

Знімаємо туфлі та танцюємо.

Давайте знову танцювати.

Ми засунемо рукава.

Я знаю, з чого почати.

Танцюй, танцюймо ще раз.

Ми можемо знайти себе до того, як це станеться…

Ці мої слова банальні і такі шаблонні.

Проте ми знаходимо місце у усьому.

Просто щоб порушити тишу, яка мене нищила.

Половина мене мертва, я вже пішла.

Половина кричить, що всі неправі.

Нарешті, спитаю, ви просто вислухаєте мене?

Це була моя вина.

Ти приніс мені смерть, і це все, що я бажав.

Це неправильна сторона страху, яка не дає мені потрапити.