Georgie and Her Rival - Elvis Costello

Georgie grew to hate her name

It sounded like a tiny man

And the one she had said «I can’t see you, but I’ll call you

Whenever I can»

Sometimes the phone would ring, when she was half-asleep

A voice would drag her down with its suggestions

Though she often felt cheated, she never felt cheap

Well heaven knows what fills the heart and makes you feel so

Alive

It’s impossible to tear apart

Georgie and her rival

It was half-past February

And he hadn’t called since New Year’s Day

Maybe he’d found another woman to say those words no chapel girl

Should say

Her mother would phone and always keep talking

She’d try to be polite, making faces

But somewhere in the back of her mind, her rival was stalking

Her rival would always wait till the eighth or ninth bell

He’d be desperate anyway and drunk as well

She always liked to hurt him to prove he was prepared

To love her anyway that she wanted

So she could tell which she preferred

He sat up with his address book trying to think what mood he’s in

His finger traced past Georgie’s name to someone who needed less

Persuading

He didn’t hear through her disguise he didn’t leave her in a rush

Just like the promise that he left on her machine

That almost made her blush

The radio plays a lover’s symphony

«The number you have dialed has been re-directed»

Now she puts him on the speaker-phone

Whenever she has company

Джорджі зненавиділа своє ім’я

Це звучало як крихітний чоловічок

І той, який вона сказала: «Я не бачу вас, але я вам подзвоню

Коли я можу»

Іноді телефон дзвонив, коли вона була напівсонна

Голос тягне її вниз зі своїми пропозиціями

Хоча вона часто відчувала себе обдуреною, вона ніколи не почувалася дешевою

Небо знає, що наповнює серце і змушує вас почувати себе так

Живий

Це неможливо розірвати

Джорджі та її суперниця

Це була половина лютого

І він не дзвонив із Нового року

Можливо, він знайшов іншу жінку, щоб вимовити ці слова

Треба сказати

Її мати телефонувала і завжди розмовляла

Вона намагалася бути ввічливою, роблячи гримаси

Але десь у глибині душі її суперниця переслідувала

Її суперниця завжди чекала до восьмого чи дев’ятого дзвоника

У будь-якому випадку він був би у відчаї, а також п’яний

Їй завжди подобалося завдати йому болю, щоб довести, що він готовий

Любити її так, як вона хотіла

Тож вона могла сказати, що віддає перевагу

Він сів з адресною книгою, намагаючись подумати, у якому він настрої

Його палець провів повз ім’я Джорджі до того, кому потрібно було менше

Переконуючи

Він не чув через її маскування, не не покинув ї поспіхом

Так само, як обіцянка, яку він залишив на їй машині

Від цього вона ледь не почервоніла

Радіо грає симфонію закоханого

«Номер, який ви набрали, було перенаправлено»

Тепер вона підключає його до телефону з гучномовцем

Коли у неї є компанія