Dusk of the Age - Elnordia

Prince of the light

From your hide

Woke up this night

Your space is tight

Flashed his bright eyes,

Scorching the ice

And you keep contracting it

Queen of the dark

As you wait

Lit her black star

To be untimed

Standing so still,

Dark eyes reveal

You’re losing your time

Circles in air,

You’ll turn a page

Creatures in lairs

To dusk of age

And aspid sun

Rise from nowhere…

And nothingness fills the void

My prophesy

But in this void

Your destiny

You’ll not avoid

Dying in gloom

In nameless tomb

Grief, unwelcome grief

Grief rising grief, has not my preference been

Already great and strong enough?

But still

Though it’s increased, its glory is your ill,

And woes in you, afresh from woes begin

The liquid eye

Your emptiness

Of scarlet sun

Cause for distress

Dusk of the age,

Long spiral ledge

Pained, writhing around your soul

Last evening glow,

The grief is rage

Blinks on the snow

Till dusk of age

Dark spheres collide

In lowering pride…

Till burned through last sunset

Fear of the light,

My rising grief

Evil inside

Awakes the giant, darkens the night.

Fires of doom, creatures of gloom

Invading in me, spell of the moon…

Grief strikes your severity

Though it damages, my grief…

Grief rising grief, has not my preference been

Already great and strong enough?

But still

Though it’s increased, its glory is your ill,

And woes in you, afresh from woes begin

My prophesy,

Your emptiness

Your destiny

Cause for distress

Dying in gloom

In nameless tomb

Pained, writhing around your soul

His dying bride,

But rising grief

Her silent groom

Like autumn leafs

Plaiting with doom,

Entire doom…

Falling on paths of mind

The liquid eye

So if you fall

Of scarlet sun

On a rough floor

Dusk of the age,

Long spiral ledge

You will not broke yourself

Last evening glow,

And in this case

Blinks on the snow

The grief is grace

Dark spheres collide

In lowering pride…

For you to keep up an integrity

You’ll turn a page to dusk of the age

And nothingness fills the void

But in this void

You will not avoid the grief…

Grief strikes your severity

Though it damages you, but still it makes you feel humanly…

Принц світла

З твоєї шкури

Прокинувся цієї ночі

У вас тісний простір

Блиснули його світлі очі,

Обпалювання льоду

І ти продовжуєш його замовляти

Королева темряви

Поки ви чекаєте

Засвітила її чорна зірка

Щоб бути невчасним

Стоячи так нерухомо,

Темні очі відкриваються

Ви втрачаєте свій час

кола в повітрі,

Ви перегорнете сторінку

Істоти в лігвах

До сутінків віку

І аспідне сонце

Піднятися нізвідки…

І ніщо заповнює порожнечу

Моє пророцтво

Але в цій порожнечі

Твоя доля

Ви не уникнете

Вмирати в мороці

У безіменній гробниці

Горе, непрохане горе

Горе наростає горе, чи не було моєю перевагою

Вже великий і досить сильний?

Але все ж

Хоч він збільшився, його слава — ваша хвороба,

І біда у вас, знову з бід, починаються

Рідке око

Твоя порожнеча

Червоного сонця

Причина переживання

Сутінки віку,

Довгий спіральний виступ

Болить, звиваючись навколо твоїй душі

Останнє вечірнє сяйво,

Горе — це лють

Блимає на снігу

До настання повноліття

Темні сфери стикаються

Знижуючи гордість…

До останнього заходу сонця

Страх світла,

Моє зростаюче горе

Зло всередині

Будить велетня, темніє ніч.

Пожежі приречі, створіння мороку

Вторгається в мене, заклинання місяця…

Горе вражає вашу суворість

Хоч це шкодить, моє горе…

Горе наростає горе, чи не було моєю перевагою

Вже великий і досить сильний?

Але все ж

Хоч він збільшився, його слава — ваша хвороба,

І біда у вас, знову з бід, починаються

моє пророцтво,

Твоя порожнеча

Твоя доля

Причина переживання

Вмирати в мороці

У безіменній гробниці

Болить, звиваючись навколо твоїй душі

Його вмираюча наречена,

Але наростає горе

Її мовчазний наречений

Як осіннє листя

Заплітаючи приреченість,

Ціла приреченість…

Падіння на стежках розуму

Рідке око

Тож якщо ви впадете

Червоного сонця

На чорній підлозі

Сутінки віку,

Довгий спіральний виступ

Ви не зламаєте себе

Останнє вечірнє сяйво,

І в цьому випадку

Блимає на снігу

Горе — це благодать

Темні сфери стикаються

Знижуючи гордість…

Щоб ви зберегли чесність

Ви перегорнете сторінку до сутінків віку

І ніщо заповнює порожнечу

Але в цій порожнечі

Горя не уникнути…

Горе вражає вашу суворість

Хоча це завдає шкоди вам, але все одно примушує вас відчувати себе людським…