Прятки - Элли на маковом поле

Раз, два, три

Не досчитал до десяти,

А тебя уже нет

Погаснет свет, и деревья начнут бояться друг друга

Шагаю по кругу.

Вой ветра волосы истрепал и нервы

И небо затопит тротуары слезами

Чтобы я замер и понял

Что в этом городе нет тебя

Нет тебя

Раз, два, три

Не досчитал до десяти

Как наступил рассвет

Привет.

У меня все в порядке

Играю в прятки.

Исходил все вдоль-поперек

Найти бы хоть тень, хотя бы намек,

Но солнце сотрет все тени лучами

Чтобы я замер и понял

Что в этом городе не найти тебя

Нет тебя

Нет тебя

Раз, два, три

Не досчитал до десяти,

А все равно не успел

Ничего не успел

Сказать глядя в глаза

Один два три

Не дорахував до десяти,

А тебе вже немає

Згасне світло, і дерева почнуть боятися один одного

Іду по кругу.

Виття вітру волосся витріпотіло і нерви

І небо затопить тротуари сльозами

Щоб я замір і зрозумів

Що в цьому місті немає тебе

Нема тебе

Один два три

Не дорахував до десяти.

Як настав світанок

Вітаю.

У мене все добре

Граю в сховання.

Виходив усе вздовж-поперек

Знайти би хоч тінь, хоча натяк,

Але сонце зітре всі тіні променями

Щоб я замір і зрозумів

Що в цьому місті не знайти тебе

Нема тебе

Нема тебе

Один два три

Не дорахував до десяти,

А все одно не встиг

Нічого не встиг

Сказати дивлячись у очі