Нерассказанное - Элли на маковом поле

Маленький мальчик складывал пазлы

Собирал кусочки цветов в картину

На которой есть мы

Что-то неправильно, что-то неправильно,

Но так красиво

Собрано воедино, с нежностью создано

Видишь, с возрастом глупость не убавляется

И я говорю загадками

Ведь Гудвин не подарил мне смелости,

Но сделал ласковым и податливым

Сделал пятнышком света

Цепляющим за живое

Цепляющим за живое

Ну и как тут не устать от яркости

Если свет застрянет болью в глазницах

Ты спросишь, как это выключить

Прости меня, это не механизмы, не рычаги

Так что, пока не поздно, беги, и себя береги

Я так тебя люблю

Маленький хлопчик складав пазли

Збирав шматочки квітів у картину

На якій є ми

Щось неправильно, щось неправильно,

Але так гарно

Зібрано воєдино, з ніжністю створено

Бачиш, з віком дурість не зменшується

І я говорю загадками

Адже Гудвін не подарував мені сміливості,

Але зробив лагідним і податливим

Зробив цяткою світла

Чіпляючим за живе

Чіпляючим за живе

Ну і як тут не втомитися від яскравості

Якщо світло застрягне болем у очницях

Ти спитаєш, як це вимкнути

Вибач мені, це не механізми, не важелі

Так що, поки не пізно, біжи, і себе береги

Я так тебе люблю